Перестала кликати друзів і родичів в гості і не шкодую. І всім рекомендую так зробити

Коли я востаннє приймала гостей, то мені на думку спала ідея більше ніколи їх не запрошувати. Я раптом усвідомила, що це дуже невдячне діло.

Чому?

Зараз з’ясуємо.

Мушу визнати, що процедура приймання гостей – клопітке діло. Стільки всього треба зробити. Стільки сил витратити. Думаю, ви й самі розумієте, про що йдеться. Спочатку слід закупити продукти, тоді продумати меню, приготувати обід, поприбирати в домі, сервірувати стіл, себе до ладу привести, прийняти людей, веселити їх весь вечір, подавати страви й забирати, потім зібрати все зі столу, перемити посуд і нарешті прибрати у домі після гостини. Чималий список. І все це заради кількох годин посиденьок з тими, кого інколи навіть не чекаєш. Просто запрошуєш з поваги. А вони, до слова, тієї поваги й самі не мають. Деякі взагалі забувають, що вони в гостях і поводяться аж надто нахабно. А терпіти мусиш, бо ти ж господиня.. Ти обличчя родини і дому. 

Найбільше дратують ті, які й справді почуваються, як вдома. А ще ті, які не цінують твоєї праці: прийшли, поїли й пішли. Ніби до ресторану сходили. 

Бувають і такі, вседозволеність яких, переходить усі межі. Вони думають, що їм можна заглядати у всі шухлядки, торкатися чужих речей, використовувати твою техніку без дозволу. Втручаються в особисте життя, забуваючи, що все, що їм можна знати і так давно вже обговорено. Часом до холодильника за їжею самі лізуть. А про домашніх тварин взагалі мовчу. А за дітьми їхніми догляд потрібен, ніби у вас садочок, а не приватний дім. Ще б у білизні копатися почали, їй-богу!

Більшість з них, до речі, навіть з місця не зрушить, щоб допомогти розкласти страви перед застіллям чи прибрати все опісля. Сидять, мов засватані й чекають, доки їм усе під ніс не поставиш. Втім, гірше, ніж вони, тільки ті гуляки, які засиджуються до півночі, коли надворі вже темна ніч, усі давно сплять і тільки ти нікуди з-за столу не встанеш, бо знайомі ще не нагулялися. І вигнати їх не можеш. Виховання таке. 

Я довго мучилася з традиційними посиденьками, доки не знайшла хорошу альтернативу. Набагато простіше запросити всіх до ресторану, де кожен платить за себе й на твої плечі потім не обвалюється гора посуду. Або ж сходити до лісу чи в парк. І бажано, щоб кожен приносив свою їжу.

Мої друзі переважно підтримують мене в таких поглядах. Але це винятково моя позиція. Якщо ж вам подобається бути прислугою, а не частиною того застілля, то можете чинити, як забажаєте. А я власний вибір зробила. Не хочу залишатися втомленою офіціанткою. Краще буду задоволеною гостею. 

А яким зустрічам із друзями віддаєте перевагу Ви?

Чи підтримуєте позицію героїні цієї історії?

Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector