Мати присіла на ліжко та почала ніжно гладити по голові.
– Який же ти у мене вже великий. Практично дорослий чоловік. З днем народження, Петрику.
Мама поцілувала мене в щоку і поклала на груди коробку.
– Дякую. – я поцілував її у відповідь і вона вийшла з кімнати.
Сьогодні 17 червня і мені виповнилося 17 років. Відкривши коробку, я підстрибнув на ліжку. Новий модний телефон. Про таке я навіть і не мріяв! Два тижні тому на пробіжці в парку я загубив свій. А два тижні без зв’язку в нашому баштовому світі просто якийсь кошмар. Тепер потрібно відновити всі номери і віддзвонити друзям.
– Петрику бабуся дзвонила – пролунав голос мами з кухні – вона тобі додзвонитися на старий номер не змогла. Передзвони їй.
– Добре мам, зараз.
Розібравшись з телефоном я почав по пам’яті набирати номер бабусі. Людмила Василівна доживала віку в старенькому будиночку на краю села.
– Вже 80 років скоро виповниться. Для чого живу? Нікому не потрібна. Володимира, чоловіка, вже 10 років як Бог забрав. А рік тому дочка, зять і п’ятнадцятирічний онук Петрик загинули в автомобільній катастрофі. – бабуся як зазвичай розмовляла сама з собою.
– Для чого живу? Кому потрібна? Ні сім’ї. Ні рідні. Сусіди радять в місто перебратися, від дочки квартира там залишилася. Велика, трикімнатна … Тільки що мені там одній сидіти. На людей тільки з балкона і подивишся … А тут повітря. Курочки. Сусіди знову ж, майже рідні, все життя пліч-о-пліч живемо. Ні. Помирати треба на рідній лавці. Стара я вже місце проживання змінювати.
На столі задзвонив телефон. Подарунок дочки. Старенька за звичкою заряджала апарат, хоча дзвонити їй було нікому. Ось уже рік як мовчав, а тут раптом задзвонив. Номер якийсь невідомий.
– Алло …
– Бабулька, привіт! – пролунало в трубці. – Пробач, що не дзвонив давно. Це тепер мій новий номер. Я старий десь загубив. Мама сказала, щоб я тобі подзвонив, а то ти хвилюєшся.
Старенька притиснула руку до грудей і сіла на диван. Щось там, в грудях защеміло.
– Онучок, це ти? – прошепотіла бліднучи баба Люда.
– Звичайно я! Хто ж ще? – Продовжувала віщати трубка – Ба, пробач, що ніяк до тебе доїхати не можу. Все стараюся, стараюся. І весь час щось заважає.
– Петрику, онучок, як ти там? – вже ридала в телефон. – Я вже до вас зібралася. Там кіт Мурчик чекає. Старий він вже. Кому без мене тут потрібен буде?
– Ба, не плач. У мене тут іспити. Як здам і визначуся куди вступати, так відразу до тебе на цілий місяць. Так скучив за твоїми пиріжками. Ти там тримайся.
– Петрику, дорогий мій. Дякую, що зміг зателефонувати. Якщо зможеш, подзвони ще. – продовжувала ридати бабуся.
– Ба, ну ти чого? Хочеш щодня дзвонити буду? У мене тепер такий тариф хороший. Тобі дзвоню безкоштовно.
– Батьки там як?
– Як в раю! Мені здається вони переживають другий медовий місяць. Все бабулька, мені пора. Завтра подзвоню. Цілую. Бувай!
У трубці почувся тиша. Бабуся піднялася. Підійшла до ікони і перехрестилася тремтячою рукою. А потім вирушила в магазин. Борошна треба купити. І дріжджів. А як правда відпустять … Залишилося два тижні. В очах баби Люди запалилися іскри життя.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Петрик натиснув відбій. Дивна якась бабуся сьогодні. З днем народження не привітала. Плакала. Треба і правда кожен день їй дзвонити. Старенька вона вже. Скоро 80 років.
Два тижні пролетіли як один день. Петро склав іспити. Щовечора дзвонив бабусі і за службовим розмовляв з нею. Розповідав про іспити. Про випускний. Бабуся, яка раніше любила повчати онука, тепер все більше мовчала і тільки зітхала.
– Мам, я прийшов! – хлопчик пройшов у ванну вимити руки.
З кухні пролунав незадоволений голос мами.
– Петро, ми все розуміємо, що ти завантажений. Що у тебе іспити і вступ. Але ти можеш знайти хвилину і зателефонувати бабусі? Вона у нас одна залишилася. Вона дзвонить мені і скаржиться, що ти про неї забув.
– Очманіти! – хлопець зайшов на кухню. – Ма, я їй кожен день дзвоню. Давай зараз перед тобою подзвоню і на вільні руки поговоримо втрьох.
Петрик набрав бабусин номер, вбитий в телефон.
– Алло! Ольга Василівно! Поясніть мені і моїй матері, дружині Вашого сина, чому Ви говорите, що я Вам не дзвоню?
– Петрику, пробач мені старій. Я на третій день зрозуміла, що ти помилився номером. Ну не змогла я тобі зізнатися. І відмовитися хоча б від ілюзії щастя. Від ілюзії, що моя сім’я жива.
Наступного дня хлопчик їхав у село. Хотів познайомитися з новою бабусею.
А ви часто телефонуєте до своїх рідних?
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
Відмовилася дати зовиці грошей на лікування дитини, вже накипіло. Вони ще колишній борг не повернули. Думає, що ми ті купюри малюємо чи що?
У Ігорка злипалися очі. На дворі стояла ніч. Тато на кухні ходив туди-сюди. Мами досі не було
Чи вмієте Ви бути поруч зі справжнім чоловіком? Стаття, яка відкриває очі!
Художник-самоучка перетворює металеве сміття в неймовірні скульптури
Чудова притча про заздрість. Прочитайте, у цих словах стільки мудрості!
