Мої батьки розлучилися, коли я була в 5 класі. Мати не збиралася більше одружуватися, а я більшість часу проводила з бабусею.
Пізніше я вступила в інститут в іншому місті. Там пішла на роботу. Живу на орендованій квартирі і приїжджаю додому 1-2 рази в місяць, щоб навідати бабусю.
Я саме збиралася виходити, коли у двері постукали:
– Маринко, сталася біда! – одразу заволала мама. – Бабусин будинок згорів зі всіма речами. На щастя, з нею все гаразд. А я намагаюся зібрати хоч якісь кошти на допомогу.
Мене ця новина налякала. Я не один раз просила стареньку переїхати до мене, а вона відмовлялася.
– Вона від сусідів мені подзвонила і розповіла про трагедію. Дай доню скільки не шкода для рідної бабці.
Я витягнула з гаманця дві тисячі, а мати каже:
– Це замала сума. Будинок з нуля потрібно ставити. Я заощаджувала на машину, але тепер всі кошти віддаю бабусі. Їй потрібніше!
Мені довелося витягнути зі схованки 54 тисячі, які я берегла на чорний день. Матір взяла гроші і пішла.
Після того, як двері зачинилися, у мене було тривожне відчуття. Здавалося, що я не зробила добру справа, а повелася на обман.
У суботу я пішла гуляти з друзями. Раптом у мене задзвонив телефон. На екрані висвітлилося “Бабуся”.
– Привіт! Як у тебе справи? Маєш вже новий телефон і сімку відновила? Це мама тобі допомогла? Розказуй, як ти дім спалила, – завалила я питаннями бабусю.
– Ти про що? Який будинок? Яка сімка? Я чекаю на твій приїзд, ми ж домовлялися зустрітися. Вже вечір, а тебе немає, тому дзвоню, – відповіла старенька.
Тоді я розповіла про те, що сталося.
– Твоя мати ще та шахрайка! Як ти могла їй повірити, не зателефонувавши до мене?
– Вона казала, що все згоріло. Телефон теж, – пояснила я.
– А ти завтра приїдеш? – обнадійливо запитала бабуся.
– Звичайно!
Я сіла за стіл у кав’ярні і задумливо втупилася в телефон.
У тебе якісь проблеми? – запитав мене друг.
– Мама моя дуже любить чужі гроші…
– І моя, – сказав Стас. – Як тільки одружимося, то переїдемо в інше місто.
– А це станеться? – здивувалася я.
– Так.
Хлопець став на одне коліно і витяг червону шкатулку з колечком.
– Марино, я готовий все життя носити тебе на руках. Зроби мене найщасливішим чоловіком на цьому світі! Виходь за мене!
Я прийняла пропозицію. Відвідувачі закладу аплодували.
– Нехай ті гроші, які в тебе виманила мати будуть своєрідним викупом. Я буду сприймати це так: я тебе у твоїй сім’ї викупив і тепер ти тільки моя!
Дякую, мамо, за твій вчинок! Завдяки цьому я сьогодні стала нареченою! Але таких помилок я більше допускати не буду.
А ви б пробачили матері такий вчинок?
Фото з відкритих джерел
