На двох одне ім’я, один окоп і одна ціль – перемогти ворога і здобути перемогу. Батько та син вступили до лав Нацгвардії, щоб боронити Україну від безжальних окупантів.
– Пішов проводжати сина до війська, а додому так і не повернувся, – жартує 52-річний Артур, – я спершу думав, що таких, як я, вже не беруть, але, як бачте, згодився.
Синові Артуру всього 28 років, але він вже встиг відслужити строкову службу і побувати на фронті. В 2015 році мужній юнак став на захист Маріуполя. Коли бої трохи припинилися – поїхав до Польщі на заробітки.
– Була спокуса там залишитися, відкрити власну справу. Стільки зусиль на цю ідею було покладено, але 24 лютого все змінило. Я зрозумів, що потрібен своїй Батьківщині. Скоро увесь цей жах закінчиться і почнеться відбудова. Цеглинка до цеглинки – все відновимо. Раз Бог дав мені міцні руки, готові до праці – то треба їх використовувати на благо України.
Чоловіки трохи жартують, розповідають кумедні історії, але при одній лише згадці про нашого ворога змінюються в обличчі:
– Фронт – це не місце для забави чи екстриму. Це жорстока реальність, яку не всі готові прийняти. Ми боремося проти нелюдів, в яких немає нічого свого – навіть серця. А ми захищаємо рідне, те, що споконвіку належало нам, належить зараз і буде належати завжди.
Слава захисникам України! Слава Україні!
Що б Ви хотіли побажати відважним воїнам?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Поділіться з друзями
