Кожна матір хоче для своїх дітей найкращого. Вона чекає, коли вони виростуть, створять свою сім’ю і приведуть їй онуків. Але що робити, якщо дитина не виправдовує цих очікувань? А якщо мати в житті сина стоїть на першому місці, понад усіма іншими?
З нами трапляються різні ситуації, але головне – вчитися на своїх помилках. Ось приклад того, як мати настільки дбала про дитину, що зовсім забула про свої власні бажання та мрії. Ця історія змушує замислитися.
“Ми з чоловіком довго не могли завагітніти, тому коли я побачила 2 смужки, то була дуже щасливою. На той момент мені було 30 років і в ті часи це вважалося пізньою вагітністю.
Після народження сина я постійно уявляла, коли він закінчить університет, а потім одружиться і приведе мені онуків. Здавалося, що я вже буду геть старою. Зараз мені виповнилося 65, а моєму синові – 35. У нього досі нікого немає.
Син усе життя жив разом з нами, а після смерті чоловіка, я ще більше почала про нього дбати. Це допомагало мені впоратися з болем втрати. Все ж, у мене було бажання нарешті няньчитися з онуками.
Одного разу я прямо запитала, в чому справа і чому він не хоче одружуватися. Сина здивувало таке запитання, але він спокійно відповів:
– Мамо, я виріс під твоєю опікою. Ти зробила все, щоб забезпечити мені комфортне життя. Можливо, це грубо звучить, але ти стала моєю дружиною. Ти мені готуєш, переш, купуєш нову білизну і прасуєш одяг. Я звик до цього і не хочу ставати самостійним. Так, у мене були жінки, але ніхто з них не зрівняється з тобою. Можеш не чекати на онуків. Давай краще займемося чимось цікавим. Наприклад, кота заведемо?
Я не могла повірити, що своїми ж руками зруйнувала щасливу старість. Чоловік завжди казав мені, щоб я перестала няньчитися з сином, але я так на нього чекала, що хотіла дати йому все найкраще. І ось що з цього вийшло…
Що мені тепер робити? Я не хочу залишитися без онуків, але й сина виставити зараз за двері й змусити його подорослішати я також не можу”.
Ось приклад того, як надмірна любов може вилізти боком. Тепер це буде не легко виправити, але люди схильні змінюватися, тому варто вірити у краще.
Яку пораду ви можете дати жінці? Чи був у вас схожий досвід?
