Я переживала, що рідні та знайомі не зрозуміють мого вчинку, а матері буде некомфортно в пансіонаті…
Однак останній її вчинок розставив всі крапки над “і”.
Я саме повернулася з роботи, коли побачила, що вхідні двері відчинені. Я кинулася всередину і почула, що у ванній кімнаті ллється вода.
Заходжу і бачу картину: у самій ванній поскладаний верхній одяг, а кран, що знаходиться зверху – відкритий. Вода вже витікала на підлогу.
А матері ніде немає. І де її шукати?
Пішла розпитувати сусідів. Там мені сказали, що бачили стареньку під під’їздом сусіднього будинку.
Я довго не думала і одразу пішла туди.
У мені було багато люті і я висловила усе своє невдоволення, незважаючи на посторонніх людей. Вони озиралися і не розуміли, що зі мною не так. Адже про вчинки матері ніхто не знав.
Я забрала її додому і думала, що мені тепер робити. Без нагляду її залишати не можна. Сьогодні вода, а завтра що? Газ? Пожежа? Сама я не можу за нею слідкувати, бо постійно працюю.
Та навіть на роботі я не знаходжу собі місця через постійні переживання.
Це почалося тоді, коли матері стукнуло 84 роки. То вона розмовляє з невидимками, то виносить постіль на сходовий майданчик, а тепер ось воду вмикає над ванною, повною верхнього одягу.
Я вирішила знайти пристойний будинок для пристарілих. Натрапила в інтернеті на чудовий варіант. Там не лише доглядають за літніми людьми, але й можуть надати медичну допомогу.
Пройшло пів року, відколи моя мати переїхала туди на постійну основу. Зараз я нарешті відчуваю себе спокійно. Я можу зосередитися на роботі і на особистому житті.
З моєю матір’ю все гаразд і я кожних вихідних приходжу до неї в гості.
А як ви ставитеся до будинків для пристарілих?
