Тоді я була на сьомому місці вагітності. До мене подзвонила Світлана, моя шкільна подруга. Ми з нею не бачились, мабуть, років шість, після випускного. Я переїхала в столицю, пішла вчитись в університет, а вона залишилась жити в зелі.
Вона попросилась пожити у мене тиждень. Хотіла місто подивитись, погуляти. Чоловік не був в захваті від цієї ідеї. Він любив простір у домі, а чужі люди його бентежили. Та я вмовила його.
Світлана і не думала мені допомагати по кухні, хоча сідала разом з нами їсти, те що приготувала я. Жила безкоштовно, їла безкоштовно, могла хоча б допомогою відплатити.
По квартирі ходила у звабливих напівпрозорих пеньюарах. Чоловік мій аж боявся із кімнати вийти, аби її не зустріти. Загалом, сама вже не рада, що дозволила їй пожити.
Та виганяти її уже було незручно.
На четвертий день її перебування у нашому домі стався цікавий випадок. Я лягла спати швидше, втомилась та й якесь тягуче відчуття внизу живота було. Чоловік пішов працювати на кухню, аби не заважати мені. Та я прокинулась від голосів, які долинали із кухні. Встала, підійшла до дверей і почула розмову:
– Те геть знахабніла? Йди одягнись! – говорив мій чоловік.
– Тобі не подобається як я виглядаю? На мені забагато одягу? Хочеш його зняти з мене? – зваблювала його Світлана.
– Хочу, аби ти припинила цей цирк! Ну все! З мене годі!
Чоловік вилетів із кімнати і побачив мене.
– Чому ти не спиш, кохана? – спитав.
– Та от на звуки веселощів прийшла..
– Весело тут тільки цій..А я..я. От що! – чоловік розізлився. Пішов у кімнату, де ночувала Світлана, зібрав її речі у валізу, постави у коридор та відкрив вхідні двері.
– Можеш бути вільна! Не вмієш нормально поводитись, то котись на усі чотири сторони – наказав чоловік.
– Ти виганяєш мене на вулицю посеред ночі у такому вигляді?
– Так. Можливо знайдеться той, хто захоче роздягнути тебе чи чого ти там хотіла? – чоловік майже силою випхав Світлану. Я мовчала і не заперечувала. Бо мене саму бісила її поведінка.
– Хіба ти не помічала, яка вона неадекватна? – спитав мене чоловік, зачинивши двері за Світланою.
Я просто підійшла до чоловіка і міцно-міцно його обійняла. Він заспокоїв мене і сказав, що ніхто не зможе зруйнувати нашу сім’ю.
Чи хотіла Світлана зруйнувати сім’ю свої подруги? Як ви гадаєте, правильно вчинив чоловік?
