Поліна народила дитину, коли їй виповнилося 18 років. Тато малюка саме пішов в армію. Бабусі одразу попередили, що займатися вихованням молодій матусі доведеться самостійно.
– Навіщо так рано народжувати? У тебе ще все життя попереді і вивчитися спочатку потрібно, – повчали батьки.
– Я взагалі не впевнена, що це дитина від мого Романа, – умила руки мама хлопця.
Притулок Поліна змогла знайти лише у своєї тітки, яка не мала дітей і жила сама. Вона з розумінням поставилася до реакції батьків дівчини:
– Я розумію їх. Адже виховувати дитину – це не легке завдання. Свого часу вони багато працювали і ночей недосипали, щоб прогодувати тебе. У цьому плані мені пощастило, що я одна.
– Однак зараз зовсім інші часи. хіба їм зовсім не хочеться подбати про свого онука? – не розуміла Поліна.
– Не переймайся. Вони ще одумаються. Їм просто потрібен час, щоб пожити для себе.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Однак батьки навіть не спробували зупинити свою доньку, коли та зібрала речі і пішла з дому до тітки. Натомість Ганна Петрівна облаштувала її кімнату під притулок для тварин. Там вона тримала й доглядала за котами й собаками, які потребували допомоги, а потім віддавала їх у добрі руки. Це волонтерство не подобалося її чоловікові, який все рідше почав бувати вдома. Незабаром він й взагалі пішов до іншої жінки.
Через півтора року з армії повернувся Роман. Його мати до цього часу не бачила свого онука. Хлопець також оселився в тітки разом з Поліною. Він планував піти на заочне навчання, але зі вступом не склалося. Натомість йому вдалося влаштуватися на роботу в автосервіс.
Минуло декілька років. Поліна віддала свого сина в садочок, а сама планувала знайти підробіток. Раптово тітка заявила про свій переїзд в інше місто. Тепер молодим слід було задуматися про оренду квартири.
У сім’ї Романа було вільне житло, яке їм дісталося у спадок від покійної бабусі. Син пропонував матері поступово виплатити за нього гроші, але так не погодилася. Вона продала квартиру й на виручені кошти затіяла в себе ремонт. Жінка аргументувала це тим, що не збирається відмовляти собі в комфорті через незрозумілу невістку з байстрюком.
Пізніше Поліна стала мамою вдруге. У них з Романом з’явилася донька. Чоловікові довелося їздити на заробітки, щоб мати змогу заощадити гроші на свою нерухомість. Та за перші три місяці він повернувся з пустими кишенями, а Поліна тим часом влізла в борги.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Сім’ї довелося змінити орендовану квартиру на невелику кімнату. Хоча мама дівчини жили сама, але для неї було важливішим дати притулок тваринам, ніж рідній дитині з онуками.
– Хіба тварини повинні страждати через те, що ви не думаєте головою? Навіщо було народжувати, якщо у вас не має змоги звести кінці з кінцями? Я вам запропонувала кімнату разом з собакою, а якщо вам таке не підходить, то я нічого не вдію.
Від матері Романа також було марно чекати на підтримку.
Зрештою, парі вдалося нашкребти грошей на навчання чоловіка з можливістю подальшого працевлаштування. На щастя, після цього труднощі закінчилися. З дипломом Роман подався на роботу у Європі.
Через декілька років у сім’ї з’явилася свою квартира. На той момент син був у 9 класі, а донька – в другому.
Зараз Роман добре заробляє, а Поліна також від нього не відстає і вносить свою лепту в сімейний бюджет. У них давно немає фінансових труднощів. Їхні діти мають по однокімнатній квартирі, а самі вони їздять кожен на власному авто. Традиційно щороку їхня родина летить кудись на відпочинок. З жодними родичами, окрім тітки, вони не підтримують зв’язок.
Якщо у подружжя зараз все гаразд, то в їхніх матерів розпочалися труднощі.
Через пенсійний вік маму Поліни звільнили з роботи. Вона змогла влаштуватися прибиральницею в дитячій поліклініці. Від тварин жінці довелося відмовитися. Зрештою, Ганна Петрівна вирішила подзвонити до доньки:
– Хай собаки тобі краще допоможуть, – сказала Поліна. – Мені абсолютно не хочеться робити для тебе щось хороше.
А що ви думаєте про поведінку батьків і їхніх дітей?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
