Внученятко сиділо біля бабусі й запитало у неї:
— Бабусю, рідна, а Ви листа про кого пишете? Про мене?
Жінка посміхнулась й відповіла:
— Люба моя, так, я пишу саме про тебе! Проте, не головне, що я пишу, а чим! Мені так хочеться, аби ти була як олівець у дорослому житті.
Дівчинка із цікавістю оглянула олівець, проте нічого нового на ньому не побачила:
— Бабцю, він такий, як інші, зовсім такий самий!
— Дорогенька, на речі треба вміти дивитися. Олівець має 5 важливих цінностей.
— Які ще?- з цікавістю запитала онука.
— Перша — вміти довіряти людям і завжди цікавитися чимось новим, не боятися запитувати думку інших. Друга – уміти переносити будь-який біль, бо він загартовує тебе та робить кращою. Помітила, що після того, як підгострити олівець він набагато краще пише?Третя – вміти визнавати свої помилки та виправляти їх із легкістю. Четверте – головне наповнювати себе із середини, а зовнішність це вже другорядні речі. У олівці головне – графіт. П’яте, – перш ніж щось зробити, добре обміркуй. Ми ж як олівець, залишаємо після себе слід.
У дівчинки загорілися очі та наповнилися бабусиною мудрістю.
– Бабусю, я так тебе люблю! Ти в мене така хороша! – промовила вдячно маленька дівчинка.
Вам сподобалася ця притча? Розповісте своїм дітям?
