Свого чоловіка я зустріла, коли мені було 27. Ми познайомились у санаторії.
Він хотів дізнатися про мене все: хто мої батьки, звідки я, яка у мене робота.
А працювала я юристом в невеликій компанії, жила у квартирі-студії.

Я була відкрита і довірлива з ним — одразу все розповіла. І навіть про свою мрію стати мамою і дружиною.
Слово за словом і ми вже почали обговорювати наше спільне майбутнє. Він ніби причарував мене.
Згодом ми поїхали до його батьків — знайомитись..
Я зрозуміла, що безмежно його кохаю. Я не могла прожити в розлуці з ним навіть тиждень. Все, що відбувалось навколо стало неважливим.
Я познайомила Сергія і зі своєю мамою. Вона була в захваті, вважала, що він ідеально мені підходить. Я вже й про весілля почала думати.
Сергій покликав мене жити до себе. Я без роздумів погодилась. Хотіла бути ближче до нього.
Мама нареченого прийняла мене тепло. Дочкою називала. Та вона сказала, щоб я займала вільну кімнату. Я трохи не зрозуміла: адже ж я наречена, майбутня дружина її сина. Я припускала. що ми ділитимемо одну кімнату на двох. Це ж логічно.
Через декілька тижнів я знайшла у шуфляді Сергія коробку з фотографіями моєї квартири. Я не зрозуміла, для чого вони йому.
– Та я ж просто мамі хотів показати, який ти дизайн у квартирі придумала цікавий. Ти чого — він посміявся з мене.
Потім Сергій поставив мене перед фактом — готувати буду лише я. Я була не проти, люблю це діло.
Моя квартиру ми почали здавати в оренду, щоб хоч якість гроші капали. Я ж переїхала у чуже місто і роботи поки не знайшла.
Свекруха майже зажди була вдома, дивилась телевізор і пліткувала зі своєю подругою Тетяною.
Сестра Сергію якось запропонувала мені угоду: мамину трикімнатну квартиру розміняти на дві двокімнатних, а мою продати і доплатити суму, якої бракуватиме. Тоді кожен мав би своє житло.
Я одразу не погоджувалась, думала, що потрібно порадитись з чоловіком.

Прийшла додому і до мене подзвонив незнайомий номер. Це була Тетяна. Вона наполягала на тому, щоб я не продавала свого майна. Попросила про цю розмову нікому не розповідати.
Щось було не так. Про що вона хотіла мене попередити?
У мене скоро був день народження. Чоловік сказав, що на мене чекає особливий сюрприз. Вранці ми прокинулись, а він повів мене у РАЦС. Він хотів, щоб ми розписались, та заклад у той день не працював.
Ввечері зателефонував начальник з попередньої роботи. Ми були з ним у хороших стосунках. Почав розпитувати, як мої справи? Я вирішила з ним поділитись про все, що відбувалось останнім часом. І про продаж квартири теж.
Отримала від нього сувору догану.
– Ти ж як юрист, маєш думати наперед. Прорахувати усі можливі варіанти. Ти ж можеш залишитись ні з чим. Дивись, аби ти не потрапила у махінації злочинців.
– Та ну, ти що! Я ж Сергія знаю добре, він зі мною так не вчинить..
Та слова начальника змусили мене замислитись.
Та, коли я випадково почула розмову свекрухи з донькою та сином — усе стало на свої місця.
– Ще трішки. Тільки Сергій розпишеться з нею, я натисну трохи й все зроблю як треба — говорила його сестра.
Через декілька днів, поки нікого не було вдома я зібрала речі й повернулась до свого міста. Без будь-яких пояснень.
А пояснень і не треба було. Сергій лиш написав мені, що таких як я у нього буде ще з десяток.
Я знову працюю на колишній роботі, зустріла Максима. Через рік ми розписались. Я народила сина. Врешті мої мрії втілились в реальність. Страшно подумати, що б було, якби я потрапила на гачок того афериста.
А ви стикались з махінаціями аферистів?