Ми живемо в одному домі всією сім’єю. На жаль, нам не завжди виходить знайти взаєморозуміння, але іншого виходу немає. У нас з чоловіком є один син, який декілька років тому одружився. Спочатку молоді орендували собі квартиру. Через те, що наші зустрічі були не такими регулярними, стосунки у нас складалися добре.
Згодом у сина з невісткою народилася двійня. Молода мама пішла в декрет, а увесь їхній бюджет складався із заробітку новоспеченого батька. Оскільки він лише на початку своєї кар’єри, то невеликої зарплатні стало замало, щоб забезпечити гідні умови життя двом дорослим і двом дітям. Перший час молоді постійно зверталися до нас по фінансову допомогу, а потім ми з чоловіком запропонували їм переїхати до нас, щоб скоротити свої витрати. Вони погодилися.
У нашій чотирикімнатній квартирі знайшлося місце для всіх. Кожен мав окрему кімнату: малюки в одній, син з невісткою – в іншій, а ми з чоловіком – у власній спальні. Вільною залишилася тільки вітальня, де ми регулярно збиралися всією родиною.
Все було добре, поки у нашому домі не з’явився ще один житель. Якось дружина нашого сина попросила, щоб ми дали притулок на кілька днів її сестрі, мовляв, вона може розмістися у вітальні. Скажу відверто, що я була проти, але після історії бідолашної дівчини не змогла відмовити. Проте не завжди благі наміри закінчуються чимось хорошим. Це я зрозуміла із власного досвіду.
Сестра невістки виявилася дуже нахабною персоною. Вона дозволяла собі повертатися додому посеред ночі, голосно човгати ногами по квартирі і стукати дверцятами. Звичайно, що цей шум заважав усім іншим нормально спати. Я все можу зрозуміти, адже також була молодою. Та хіба я повинна терпіти такий дискомфорт у власному домі? Жодні зауваження чи розмови з невісткою не дають результату. Вона одразу благає мене не виганяти її сестру, бо тій нікуди податися. Батьки самі з невеликого села, і дівчина лише влаштувалася на нову роботу в місті.
Невістка з сестрою кардинально різні люди. Інколи навіть не здається, що між ними може бути щось спільне. Не знаю, як я маю терпіти витівки зведеної родички. І чи повинна взагалі? Тим паче дівчину такі умови цілком влаштовують і вона, схоже, навіть не задумуються щось змінювати.
Як правильно вчинити в цій ситуації? Змусити сестру невістки з’їхати чи дати їй ще один шанс? Мені не хочеться терпіти незручності, але й псувати відносини з дружиною сина теж не варіант. Хоча спочатку ми домовлялися про те, що дівчина побуде у нас лише декілька днів, а все затягнулося на тижні…Порадьте, як зробити так, щоб всім було добре?
Що б ви могли порекомендувати жінці, яка опинилася в такій ситуації?
