Надія Степанівна вже багато років зустрічає свята на самоті. Новий рік не виняток. Добре, що сусід Олександр дбає про те, щоб у старенької у квартирі стояла ялинка або сосна. Жінка насолоджується свіжим запахом хвої. Та навіть тоді зранку не дуже хочеться прокидатися. Адже відкриєш очі, а навколо тиша і пустота.
Здавалося б, у Надії Степанівни є своє житло, а пенсії вистачає на комуналку і харчування, що ще для щастя потрібно? Та невистачає рідних людей поруч.
Світає і пора прокидатися. Ялинка вже чекає. Вчора сусід привіз її в охайному відрі.
Старенька жінка старанно прикрасила лісову красуню. Вона ж не винна, що Надія Степанівна буде сама в новорічну ніч. Іграшки одна за одною опинилися на зелених гілочках. Потім їх покрив дощик. Залишалося лише поглянути на готовий результат. Цікаво, а як поживає онучка?… По щоці жінки покотилася сльоза.
Син 10 років не спілкується з матір’ю. І все через гроші.
У Надії Степанівни була старша сестра. У неї був невдалий шлюб, в якому народилося двоє чудових діток. На жаль, жінка померла через хворобу, чоловік спився, а вихованням малечі займалася свекруха. Важко їм було. З дитинства шукали підзаробіток і вчилися самостійності.
Тим часом Надя з Василем жили у власному будинку. Вони мали єдиного сина Андрія. Особливих розкошів у них не було і можливості допомагати племінницям теж.
Коли син вивчився, то відкрив разом зі своїм другом будівельний бізнес під Києвом. Хлопці почали займатися ще перевезеннями, тому грошей у них вистачало. З першою дружиною в Андрія не склалося, а другу зустрів у свої 36 років. Познайомив нову обраницю з батьками, а татові дав грошей на лікування. Та це не допомогло.
Надія Степанівна залишилася одна у великому будинку. Син рідко приїздив в гості, а племінниці заходили трохи частіше. Гарні дівчатка, але нікому було про них подбати.
Тоді жінка вирішила, що їй варто продати будинок, купити однокімнатну квартиру, а решту суми розділити між племінницями. Для них це буде великим плюсом, а Андрій й без того живе в достатку.
Несподівано сина таке рішення розгнівало. Він приїхав до матері, влаштував скандал і сказав, що не хоче мати з нею нічого спільного. З того часу вони й не бачилися.
Напередодні Нового року Надія Степанівна не відчувала нічого особливого. Її життя давно перетворилося на одноманітні сумні будні. Лише інколи до неї приходила сусідка Галя випити чаю або сусід Сашко, щоб потеревенити.
От і цього разу, коли задзвонив дзвінок у двері старенька подумала про цих двох.
Та на порозі вона побачила Андрія. Сивуватий чоловік обійняв жінку і сказав:
– Мамо, ми з Марійкою приїхали до тебе на свята. Дружина у своїх батьків, а ми з тобою побудемо, можна? Ти мені вчора снилася…
– Звичайно, синку! Заходьте, – не тямила себе від щастя Надія.
Марійка радісно забігла у квартиру і одразу до ялинки. Дівчинка була так схожою на свою бабусю Надю.
А як ви вважаєте, чи правильно тримати образу на своїх рідних людей?
