Мораль цієї притчі навчить вас правильно реагувати на заздрість і злість.
У старого самурая була група учнів, яка навчалася у нього мудрості та бойовим мистецтвам. Одного разу до вчителя підійшов воїн. Серед людей він був відомий своєю жорстокою та грубою поведінкою.
Воїн провокував своїх супротивників. Це була його улюблена тактика бою. Він спочатку морально доводив свого суперника, який зрештою через надмірну знервованість обов’язково допускав помилку під час поєдинку.
Так він діяв і цього разу. Спочатку воїн сказав кілька неприємних слів у сторону самурая. Він хотів побачити якусь реакцію, але той навіть не звернув уваги. Самурай просто продовжував вести своє заняття. Воїн спробував тричі його зачепити, але зазнав невдачі. Зрештою, зазнавши невдачі, він пішов геть.
Учні стали свідками цієї ситуації. Один з них все ж наважився запитати:
– Учителю, а чому ви змовчали? Потрібно було відповісти йому на образи і викликати на бій.
На це мудрий самурай відказав:
– Уявіть, що вам принесли подарунок. Та ви відмовилися його брати. Хто тепер є його власником?
– Колишній господар, – хором сказали учні.
– Ось і з негативом, образами і заздрістю та ж ситуація. Поки ви їх не приймете, вони будуть належати тому, хто їх приніс.
А як ви реагуєте на заздрість та злість?
