Це сталося на початку XX століття. Дорогою додому один шотландський фермер почув як хтось кличе на допомогу. Чоловік кинувся на голос і неподалік побачив, що хлопчик потрапив в болотяне озеро. Він не розгубився, зрубав товсту гілляку і простягнув її юнакові в трясовині. Після портянку хлопчик ще довго плакав і не міг заспокоїтися.
– Ходімо до мене в гості, – запропонував чоловік.
– Та ні, – відмовився юнак. – Мені потрібно йти, бо на мене чекає батько. Мабуть, він переживає, де я подівся.
Хлопець подякував рятівникові і пішов геть.
Фермер також відправився додому. Та коли настав ранок він побачив біля свого будинку карету з породистими кіньми. Звідти вийшов поважний чоловік.
– Скажіть, а це ви вчора врятували мого сина від смерті?
– Так.
– І скільки я перед вами завинив?
– Ніскільки. – відказав фермер. – Я вчинив те, що повинен.
– Мій син для мене дуже дорогий, тому я не можу вам не віддячити. Лише назвіть суму.
– Я вже відповів вам і більше мені нічого додати. Бувайте! – відказав чоловік.
Раптом з будинку вибіг хлопчик.
– Це ваш син? – поцікавився поважний пан.
– Так, – підтвердив фермер.
– Тоді я маю іншу пропозицію. Давайте я заберу вашого хлопчик з собою в Лондон, де оплачу йому навчання. Він отримає гідну освіту і всі залишаться задоволеними.
Через декілька років син фермера закінчив школу, а згодом вступив в медичний університет. Пройшло ще декілька років і його ім’я стало відомим на увесь світ. Адже Олександр Флеммінг винайшов пеніцилін.
Перед війною в лондонську клініку потрапив син того самого поважного пана. Його життя знову врятували, але цього разу завдяки лікам, які винайшов син фермера.
Того пана звали Рудольф Черчилль, а його сина – Вінстон Черчилль. Зараз його знають як колишнього прем’єр-міністра Англії.
Не дивно, що він неодноразово повторював: «Зроблене тобою до тебе ж і повернеться».
А ви вірите в те, що нам все повертається по заслугах?
