Василь та Ольга були дуже зразковою сім’єю. Усі ставили їх в приклад.
Василь — спокійний, роботящий, дружина за ним, як за кам’яною стіною. Та й Ольга йому до пари — господиня: їсти зварить, поприбирає, приголубить, коли треба.
Народилось у них двоє дітей у шлюбі.
Та обкладинка — це одне, а насправді у них було не все так гладко. Після 10 років спільного подружнього життя закінчилось їхнє сімейне щастя.
Все банально і просто. Василь сказав, що знайшов іншу.
– Те, що між нами уже не любов, то просто звичка — сказав Василь до дружини.
Та що робити? Розлучились, стали жити окремо.
Чоловік одружився з коханкою, Іриною. Народилась у них донечка. Люди говорити почали: “Що він в тій Ірці знайшов. Вона ж просто протилежність Ользі. Лінива, постійний безлад вдома, їсти немає чого. Тьху.Таку бабу втратив!
А всі ті обов’язки, що в колишній сім’ї виконувала Ольга, тепер впали на Василя. Він і готував, і прибирав, і за дитиною дивився, та ще й на роботу ходив.
Через кілька років такого життя Василь захворів. Важко захворів. Лікування потрібно було серйозне. В стаціонар його поклали. І почали думати, чи можна чоловіка врятувати.
В момент, коли йому було так важко Ірина забрала дитину і кудись поїхала, ніхто навіть не зрозумів куди.
Тоді за ним доглядала і підтримувала Ольга. Була з ним постійно, приносила бульйончики, картопельку, говорила мільйон теплих слів. Від цієї турботи Василю почало ставати легше. Він згадав молоді роки, коли вони жили разом.
Видужав Василь і прийшов до Ольги пробачення просити, мовляв, дурний був, не усвідомлював.
Вона пробачила, бо досі кохала чоловіка. Так ні з ким більше і не познайомилась за весь той час, поки вони були розлучені.
Почали знову жити разом, з друзями спільними помирились. Життя почало ставати на свої круги. Все, як раніше. Щоправда, діти вже дорослі стали.
Іра повернулась жити до своїх батьків у село. З дочкою Василя і ще однією, вона й сама не знала батька цієї дитини. Збідована жінка стала, змучена, вбита життям.
Вона подзвонила до Василя через декілька років після того, як втекла. Вмовила зустрітись.
Наступного дня Василь з Іриною з’їхались і знову були разом.
Ольга була сама не своя від відчаю. Чоловік сказав, що недостойний такої хорошої жінки, як вона, зібрав свої речі і пішов.
Усі друзі і знайомі не вірили, що він міг знову так вчинити з Ольгою. Невже вона так повинна страждати за своє добре серце? Вона у ці стосунки віддала усю себе, а що отримала натомість? Розбите серце і розчарування..
Як ви думаєте, чому така доля спіткала жінку? Чия це провина?
