В один з весняних днів ми з чоловіком і донькою святкували День Народження мого чоловіка.З нами були ще свекруха і її чоловік. Ми добре провели час: Ігор згадував смішні історії з дитинства, ми раділи і були щасливі. Не вистачало тільки нашого сина.
Закінчивши трапезу, я і дочка вирішили провести свекрів додому, чоловік залишився вдома, бо пристойно випив і не міг довго ходити після аварії. Я знала, що коли ми повернемося додому, він буде вже спати. Так і виявилося: він заснув прямо перед екраном комп’ютера. Дочка пішла до себе в кімнату, а я вирішила зварити каву.
Раптом я побачила на екрані монітора сторінку чоловіка в Однокласниках: він, мабуть, хотів видалити якесь повідомлення, але заснув. Я підійшла ближче, побачивши, що чоловік написав «я тебе люблю» моїй колишній колезі – Світлані. Мені стало не по собі, ноги почали тремтіти, я сіла.
Я згадала, як мій батько був проти цього шлюбу, відчував щось: говорив мені, що я буду страждати, але я не послухала його. Так ми з чоловіком прожили 28 років. Ми через багато що пройшли. Я піклувалася про нього після нещасного випадку – аварії, в результаті якої загинув наш син … Мені здавалося, що чоловік любить мене, але тільки що я побачила, що він зізнавався в любові іншій …
Мені було дуже ніяково. Я не знала, що робити: звернулася до дочки. Я розповіла їй про те, що трапилося, вона вибігла з кімнати, підбігла до батька, який ще спав, і скасувала видалення повідомлення.
Потім донька почала читати листування з новою любов’ю батька. Ми з’ясували, що їх роман триває досить довго. Дочка сфотографувала переписку на свій телефон. Потім вона написала Світлані, що, якщо любить його, нехай забирає собі … Я довіряла доньці, мовчки спостерігаючи за її діями.
Як тільки дочка відправила повідомлення Світлані, жінка відразу вийшла з сайту. А дочка через свій сайт відправила знімки листування чоловікові, написавши, щоб він був чоловіком і пішов. Вона обняла мене, сказавши бути сильною.
Я не знала, як на все це відреагує чоловік, коли прокинеться, ми чекали, раптом пролунав дзвінок на його телефон. Чоловік відповів, думаючи, що нас немає вдома. Потім він попрямував до кімнати, переодягнувся і пройшов повз нас. Я відвернулася до вікна, дочка з посмішкою помахала йому.
Через деякий час він приїхав за речами і пішов. Я не могла повірити, що таким чином наш 28-річний шлюб міг зруйнуватися.
І як після цього вірити чоловікам?
