Ростик порався на кухні, готував на вечерю смачний салат. Тоді прийшла з роботи дружина:
– Привіт, ми повернулися! – радісно крикнула з порогу Оленка.
Чоловік насупився. Олена знову запросила у гості свою подругу Марину. Вона постійно дратувала його своєю нахабною поведінкою, але нічого не говорив дружині. Все-так це її близька подруга, з дитинства разом товаришують.
– Ого, ти вмієш готувати? – єхидно запитала Марина.
– Так. Будь ласка, сідайте, я дуже голодний.
Жінки щось обговорювали між собою й чоловік намагався абстрагуватися від того, що за столом сидить Марина. А потім вона гонорово піднялася та пішла у вітальню. Навіть не подякувала чи поставила посуд після себе до умивальника.
Не хотів ввечері сваритися. Чемно помив посуд, поскладав виделки та чашки у шухляду. Пішов до спальні та почав працювати за ноутбуком, адже скоро треба здавати важливий звіт на роботі. Так поринув з головою у документи, що не помітив, як вже минуло декілька годин. Але з вітальні чув сміх Марини. Здається, що вона не поспішала додому. Та і завтра середа, розпал робочого тижня.
– Ростику, я хочу тебе про дещо попросити. Нехай Марина переїде до нас на тиждень, не більше. Просто так треба. – попросила тихо дружина з такими оченятами, як у кота з мультика “Шрек”.
– Ні. – різко відповів чоловік й насупився.
– Коханий, будь ласка. Розумієш, у неї зараз на особистому проблеми, вона з Мироном розійшлася. А поки нема нормальної квартири для оренди, ще й на зло зарплату затримують на роботі. Обіцяла, що це всього-на-всього на 7 днів, чесне слово. Ну будь ласка!
– Добре.. – видихнув.
Ростик знав, що дружина ніколи не поступається і буде вмовляти його до останнього.
– Коханий, ти у мене найкращий! Тільки вона нехай поспить у нашій спальні, адже у вітальні прохідна кімната, щоб ми їй не заважали, гаразд? Тим паче, тут матрац кращий.
Тоді у Ростика розпочалися пекельні випробування. Він працював недалеко від дому, буквально 10 хвилин пішки йти, тому зазвичай повертався додому раніше, ніж Оленка. Заходив у супермаркет на розі кварталу, купував всі необхідні продукти та готував вечерю для коханої. Вони разом переглядали улюблений серіал чи фільм, розповідали, як минув робочий день й лягали спати в обіймах.
Але зараз жінки приходили додому та щось голосно обговорювали на кухні за келихом вина. Тому Ростик вечеряв на одинці. Він сумував за тими вечорами, коли вони були тільки удвох, без Марини. Сподівався, що через 6 днів подруга нарешті переїде геть та залишить його у спокої.
Однак, Марина, здається, не поспішала з пошуками нового житла. Майже 3 тижні жила безтурботно на шиї у Ростика.
– А ти чому так рано вдома? – запитав чоловік, коли побачив подругу в халаті дружини. Вона відпочивала на ліжку й переглядала фільм.
– Мені дали відпустку на тиждень. Якраз пошукаю квартиру, обіцяю.
Ростик повернувся додому голодним, тоді працював без обідньої перерви. Хотів приготувати улюблений салат коханої та запекти м’ясо. Відчиняє холодильник – ні овочів, ні курятини, навіть шоколадки не було. Всі упаковки лежали у смітнику.
– Марино, а де всі продукти?
– Я собі обід зробила.
– Але чому ти нам нічого не залишила? З чого я тепер повинен собі вечерю готувати?
– Взагалі-то я тут у гостях. І треба дбати про мій комфорт. Я не хочу тут голодною сидіти!
Руслан замовив собі доставку з кафе. Смачно повечеряв та готувався до серйозної розмови з жінкою.
– Коханий, у мене для тебе чудова новина! Директор попросив мене поїхати на конференцію, я представлятиму нашу компанію! – радісно говорила Оленка.
– Це чудово, але…
– Вау, це так класно! Вітаю тебе, подруго. Ну це треба відсвяткувати келихом вина! – втрутилася у розмову Марина.
Наступного дня жінка поїхала у відрядження, навіть не попрощалася. Тоді Марина почала себе нахабно поводити. Така поведінка дратувала Ростика:
– Послухай, ти мене вже дістала. Забирай своїй речі та залиш ключі!
– А куди я піду?
– В готель, хостел чи навіть на вокзал – байдуже!
Марина закрилася у кімнаті та ще довго з кимось емоційно розмовляла. Виявилося, що вона пожалілася Оленці та навіть сказала, що Ростик до неї приставав. Виставила його справжнім зрадником.
– Ти збожеволів? Вирішив зраджувати мені? – кричала Олена, коли зателефонувала до такого горе-чоловіка.
Він кинув слухавку. Його терпіння дало велику тріщину:
– Слухай, у тебе є 10 хвилин, щоб зібрати всі свої речі. Не хочу тебе більше тут бачити. Час пішов.
Марина ще довго кричала, але він не зважав на її погрози та лайку. Подруга зібрала свої речі й так сильно грюкнула дверима, що аж картина у прихожій впала.
Ростик сів на диван. Відчував таке полегшення, немов камінь з душі впав. Дістав інструменти та змінив замок до вхідних дверей. А потім охайно поскладав всі речі та косметику Оленки у валізу.
Наступного ранку прокинувся від того, що жінка голосно грюкала ногами у двері.
– Ти що тут забула? – спокійно запитав Ростик.
– Я тут живу. Ти змінив замки?! Де Марина?! – почала кричати жінка.
– Її нема, ось твої речі. Не хвилюйся, там весь одяг, косметика, біжутерія. Все охайно поскладано.
– Як ти тільки посмів прогнати мою подругу, а зараз ще мене за поріг виставляєш?
– Так.
Тоді Ростик зрозумів, що Олена його давно не кохає. Обміняла на подругу, то нехай з нею живе. Жінка намагалася з ним помиритися, але марно. Чоловік вже написав заяву на розлучення.
Що б ви зробили з такою нахабною подругою? Руслан правильно вчинив, коли вирішив розлучитися з Оленою?
