Жила-була сім’я. Дітей було багато, а грошей мало. Мати багато працювала. Після роботи вона готувала, прала, прибирала…Звичайно ж, вона втомлювалася і тому часто кричала на дітей, була невдоволена, скаржилась на життя.
Одного разу вона подумала, що це недобре так жити. Що діти-то не винні в тяжкому житті. І вирушила за порадою до мудреця: як стати хорошою матір’ю?
З того часу мати стала зовсім іншою. І стала виглядати щасливою.
Хоча грошей в сім’ї не додалося. І діти не змінилися. Але тепер мама не сварила їх, зате часто посміхалася.
Раз на тиждень вона ходила на базар.
Тепер мама поверталася з базару з солодкими подарунками для дітей. Діти були дуже-дуже задоволені ними. Діти тішилися всім серцем! А мати на деякий час закривалася у своїй кімнаті. І просила нікому її в цей час не турбувати.
Дітям було цікаво, що ж робить мати у своїй кімнаті. Замку на дверях, звичайно ж, не було. Одного разу вони порушили заборону і заглянули до мами. Вона сиділа за столом та…пила чай…з шоколадними цукерками!
– Матусю, що ти робиш? А як же ми? – обурено закричали діти.
– Тихо, діти, тихо! – важливо відповіла мати. – Не заважайте мені! Я роблю вам щасливу маму!
Як важливо приділяти собі час аби не втрачати себе, свою енергію та насолоду від життя. Любіть себе!
