Рік тому я розлучилася з чоловіком. Звісно, що батьки та друзі намагалися відмовити мене від такого вчинку. Але заяву давно віднесла до суду, нас швидко розлучили. Тепер навіть зі святами один одного не вітаємо, а на вулиці проходимо повз, мов незнайомці. Зараз я живу сама, не маю нового хлопця, хоча кавалерів вистачає. Боюся, що знову хтось завдасть мені такого ж болю, як колишній чоловік. Прекрасно розумію, що це просто страх та самонавіювання і не потрібно рівняти всіх під одну лінію. Подруги завжди намагаються “випадково” познайомити зі своїми сусідами, братами чи колегами по роботі. Нещодавно мені виповнилося 51 рік. Доволі кругла дата, здавалося б – доросла та самодостатня жінка. Але ні.
Перші дзвіночки такого страху я помітила ще на роботі. Коли хтось з чоловіків підходив до мене (навіть звичайний кур’єр, який привозив воду) я намагалася уникати з ним розмови. На всі запитання давала відповідь “угу” або “ні”, навіть не дивилася на нього. Колись компліменти підіймали мені настрій та я посміхалася цілий день. А зараз гостро реагую навіть від секретарки чи помічниці директора. “Ой, у вас така гарна сукня” чи “який чудовий манікюр” – то я одразу червоній та з холодом кажу “спасибі” й швидко тікаю до свого кабінету.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Далі тільки гірше. Помітила, що весь час піклувалася тільки про комфорт чоловіка. Після роботи бігла додому готувати вечерю, а в суботу зранку навкарачки повзала та прибирала. А мої подруги дозволяли собі поспати до обіду, піти у салон краси чи спа та просто відпочити. Спершу я думала, що вони просто самозакохані дурненькі дівчатка. Але ні. Вони дбали про себе. Хотіли бути красивими та доглянутими. Дивлюся на себе у дзеркало – зморшки, сивина, неохайна укладка. Я давно не робила собі масаж у салоні чи навіть не нарощувала вії – краще на ці гроші купити нову швабру чи продукти.
І ось непомітно до мене підкралася депресія – остання стадія самотності. Часто приходжу додому та плачу. Велика порожня квартира, ніхто тебе не чекає. Навіть собаки чи кота не маю. Часом хочу простих обіймів та поцілунків, щоб мене хтось приголубив. Я хочу бути слабкою жінкою. Чути слова підтримки та любові. Звісно, що у мене багато подруг та рідні діти часто приїжджають у гості, але це не ті емоції, які я хочу знову відчути.
Погоджуюся, що у самотності є свої плюси та переваги. Але я не хочу ось так прожити до кінця своїх днів. Здається, що ось він шанс – почати нове життя, але щоразу згадую ту біль. Ось вже рік минув після розлучення, але таке відчуття, що все було немов вчора. Думаю, що тепер без допомоги спеціаліста мені не обійтися. Хочу знову бути щасливою та коханою. Вірю, що зустріну ще свого рідного чоловіка та буду для нього найкращою дружиною!
Що б ви могли порадити нашій героїні?
Людина, яка постійно скаржиться і ниє, забирає твою життєву енергію! Убережи себе від виснаження…
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
Чому чорніють кінчики листя у кімнатних рослин та стають сухими
Картопляна шкірка — це все, що потрібно для орхідей. Рецепт кращого добрива для пишного цвітіння
Хоч з яблуками, хоч з бананами! М’який, повітряний пиріг на сковороді
7 обов’язкових правил доглянутого зовнішнього вигляду
15 гірких істин про Скорпіона: грубо, але чесно
Весь вечір чоловік писав комусь повідомлення, я відчуваю, що у нього є інша жінка. Але від мене він просто так не піде, бо його дідусь залишив нам квартиру з умовою, що якщо хтось захоче піти з сім’ї, то квартира залишиться іншому
Дуже розраховувала, на маму-пенсіонерку, яка б змогла посидіти з моїми дітьми. Але вона не погодилася
Я рада, що після всього, що я пережила, у мене прокинувся материнський інстинкт. Тепер мені хочеться віддавати своїй донечці всю свою любов
Відсутність відповіді – це теж відповідь, і дуже переконлива
12 фото, які показують, як сильно тварини нас люблять. Безумовно і безкорисливо на 100%
20 осіб, які стали професіоналами по «недолугості» і вражають своїми «подвигами»
3 типи жінок, яких НЕ кидають
Одне важливе нагадування кожному з батьків
Наш менталітет, культура і звичаї закликають не кидати людей похилого віку, а допомагати їм усіма силами. Але іноді подібний вчинок – вимушений захід, який життєво необхідний, як для дорослих дітей, так і для їх батьків
Мама була шокована, у неї навіть тиск піднявся. Я почала сперечатися з чоловіком, але він наполіг на своєму
«Мамочко, ти полежиш зі мною?» – про те, що дійсно важливо
У нас в сім’ї є дуже хороша традиція – кожні вихідні ми збираємося на нашій дачі. Всі, хто живе в нашому місті, ті ж, хто живе далеко теж приїжджає до нас, тільки рідше
