Хто б знав, що робиться у лікарнях!
Не у тих, що по телевізорі показують: красивих, з ремонтами, з хорошими лікарями. А про ті, що Богом забуті.
Ті, де лежать хворі, які не можуть підвестися з ліжка. Літні люди. І якщо вдень ти ще докличешся когось із персоналу, то вночі, хоч бери та вмирай..Люди кричать, стукають тумбочками, плачуть від болі, та все даремно..
І це реальні спостереження.
Якось я потрапила у таку лікарню. Багато чого там побачила.
Була там одна пацієнтка. Ніна звалась. Два тижні Ніна цілу ніч бігала за медсестрами.
То хтось лежить задихається, кисню не вистачає, то з ліжка впала бабця, то ще щось. А вона так бігала, в пошуках за допомогою. Вона не розуміла, як і всі інші, чому таке ставлення до хворих? Їм же не лише потрібно двічі на день памперс змінити та ліків дати. Їм у будь-який момент могло стати гірше, то хто мав їм допомогти? Лежачим хворим ще більше догляду потрібно: нагодувати, обтерти їх, вимити посуд. Вони ж не могли самі це робити.
Я лежала у палаті з такою бабцею. Так два дні ніхто до неї не дивився, навіть годувати не приходили. І хто мав усе це робити? Та мені довелось. Не могла дивитись на бідну стареньку. Так день, два, п’ять.. І се нічого не мінялось.
Вчора я не витримала і пішла жалітись до начальства. Грець з ними з медсестрами, але чому не має навіть санітарки? Брудний посуд з засохлою їжею стояв у палаті, немиті судна теж. Запах був такий , що аж вивертало.
Ці крики, ці благання людей давали відчуття, що я у божевільні. Не можливо нормально спати, відновлюватись.
Я дуже совісна людина, не можу спокійно дивитись на страждання людей. Тому для мене це були тортури. Самій важко, з легенями ураженими лежала та мусила підриватись, коли хтось кричав і бігти шукати медсестру по усій лікарні.
От такі лікарні, я вважаю, потрібно по телебаченню показувати. При чому без попереджень, без підготовок. Нехай би глянули, як людей мучать. Як вони без води і без їди по декілька днів лежать.
Я все розумію. Їхня праця важка. Усе ідеально не може бути. Але прагнути до кращого точно потрібно! А тут легковажать, ніби граються з людськими життями.
Хвала Богу, я вилікувалась і мене звідти виписали. Відчуваю, тепер ще нервову систему потрібно лікувати, бо спати спокійно досі не виходить.
Чи бували ви у таких лікарнях? Стикались з неналежним ставленням до хворих?
