Про мого колишнього чоловіка я згадую зараз з посмішкою. Тоді, у мої 18 я вважала його найголовнішою людиною у світі. Кохала всім серцем. Шкода, що очі не відкрилися мені раніше.
Банально, але Віталік любив контролювати усі мої порції їжі. Я не скажу, що мала зайву вагу. Я важила в межах своєї норми, не мало і не багато. Талія, стегна, груди – у мене було все. Та він чомусь тримався думки, що дівчина має їсти дуже мало. Кілька зерняток, як пташечка.
– Ти сьогодні не вечеряй, а то живіт з’явиться! – жартував спочатку він.
Я не надавала цьому вагомого значення. А після того, як ми почали жити разом це стало звучати від нього, як ультиматуми. І коли ми разом ходити в гості, чи то до друзів на піцу, чи до родичів на гостину, мені щоразу ставало незручно.
– Не можна Олені торта! Поправиться ще! – не соромився викрикати чоловік за столом, а дівчина миттю червоніла.
Я старалася його не дратувати. Навіть був момент, коли я сама починала вірити в те, що товста! Подумала, якщо вдасться скинути кілька кілограмів, то коханий заспокоїться і ми підемо в РАЦС. Але я навіть не припускала, що ситуація зміниться докорінно.
Того дня моя бабуся запросила мене в гості. Вона жила неподалік від будинку Віталіка. Як годиться бабця постаралася для внучки та наготувала різної смакоти. Але я не стала навіть шматочка класти до рота. Попила чаю, ми поговорили і я пішла. Бабуся була щиро здивована, що я не хотіла свій улюблений борщ з пампушками та салом.
А Віталік тоді мав піти в бар з друзями. От тільки їхні плани змінились і він повернувся додому раніше. Коли я прийшла, то він влаштував мені справжній допит:
– Де ти була? Ти що їла солодощі? Зізнавайся! Я чую по запаху! Хоча краще мовчи і йди збирати свої речі! Не збираюся жити з обманницею!
Я була шокована з цієї ситуації. Але, чесно кажучи, мене втомила його параноя. Я повернулася до бабусі й навіть не плакала. Її борщ здався мені найсмачнішим на світі.
А зараз у мене двоє здорових донечок, люблячий чоловік, який постійно купує нам фрукти та цукерочки. А моя фігура практично не змінилась.
– Люблю цілувати твої рум’яні щічки! – кожного ранку повторює мені Максим, коли я прокидаюсь.
Я щаслива, що ми тоді розійшлися з Віталіком. Бо життя в постійному стресі через кілограми я б не змогла довго терпіти. Про його долю мені мало що відомо. Чула він досі один. Напевно, так і не може знайти свій ідеал дівчини.
Коли людина кохає по-справжньому, вона не намагається змінити свого партнера, а приймає його таким, який він є.
Згідні?
