Ми з подругою дружили з дитинства. Вона завжди була красунею у порівнянні зі мною. Батьки постійно твердили їй, що вона знайде собі найкращого хлопця: і багатого, і красивого, і розумного. Тому Неля виросла досить прискіпливою панянкою. Але далі 2-3 побачення у дівчини не доходило.
Зі мною було трохи не так. Я скоріше ззовні не сильно приваблювала протилежну стать, бо звикла не фарбуватися і зав’язувати волосся у хвостик. Я не могла знайти собі хлопця, але у мене з’являлося багато класних друзів. Здається я не так сильно переймалася стосунками, як моя подруга.
Якось вона повернулася з курорту дуже радісною і запросила мене в гості.
– Сідай, я тобі зараз таке розповім. Я виходжу заміж!
– Що? За кого?
– Я познайомилась на морі з Остапом. Він син бізнесменів і вже починає свій власний. Та найкрутіше те, що ми не просто з одного міста, а з одного району, уявляєш?
– І він отак одразу зробив тобі пропозицію?
– Ну не зовсім, ще все попереду. Він додав мене в друзі у соцмережі, тепер треба, щоб запросив мене на побачення. Тому я покликала тебе, що ти допомогла. Ти ж вмієш спілкуватися з хлопцями!
– Ти хочеш, щоб я замість тебе з ним переписувалась?
– Так! Це ж так просто! Ось подивися нашу переписку!
– Але ж це не зовсім чесно з твоєї сторони, якщо він дізнається?
– Ти що заздриш мені? Чи не бажаєш, щоб я вийшла заміж?
– Ну добре, покажи.
З переписки було видно, що подруга поводилася гордовито. Я б на місці хлопця не сильно хотіла запрошувати таку на побачення. Тоді стала вивчати його профіль, щоб мати якесь уявлення про людину.
– О, відписав, що погано почувався! Давай, зроби так, щоб він мене запросив!
Цілий вечір я спілкувалася з ним і спрацювало. Він запросив Нелю в кінотеатр.
– А чому не в ресторан? – дивувалась вона. – Ну добре. Дякую! Але це ще не все! Продовжуй спілкуватися з ним.
Так тривало кілька тижнів, їхні стосунки стрімко розвивалися і подруга уявляла їхнє весілля. Але одного дня я випадково зустрілась з Остапом в кафе. Вдала, що не знаю його, але він першим заговорив:
– Здається, я тебе десь бачив! Ти знаєш Нелю?
– Так, це моя подруга!
– Точно, бачив ваші фото у неї на сторінці! Ну клас! Ще якось побачимось!
– Бувай!
З того моменту Остап не йшов мені з голови! Я лякалася від думки, що він починає мені подобатись, але не сміла зізнатися про це подрузі. Потім вона радісно повідомила, що хлопець їй освідчився!
Минуло трохи часу. Неля, як завжди поїхала на курорт і повернулася з приголомшливою новиною!
– Я виходжу заміж!
– Що? За Остапа?
– Та який там Остап! Я з іншим хлопцем познайомилась! Він іспанець і кличе мене жити до себе!
– А як же ваші стосунки?
– Він виявився таким нудним! У нас би не склалося!
Я просто остовпіла від почутого! Невже вона шукала лише вигоду? Але почуття до нього в мене лише зростали. Тим більше він першим писав мені, але як друг. І я наважилась спитати в подруги:
– Якщо вже так склалося, ти не будеш проти, якщо ми з ним зустрінемось?
– Ні! Робіть, що вам заманеться! На мене чекає сонячна Іспанія!
Під нашими з Остапом весільними фото у соцмережах Неля залишила коментар, і напевно дуже ним пишалася:
“Наречена мого нареченого”
А як би ви вчинили на моєму місці?
