Сьогодні у Віри вихідний. Вона сиділа в парку і думала, що їй робити далі. Навколо ходило багато людей і не рідко тут можна було зустріти таки же заробітчанок. Після розмови з однодумцями завжди ставало легше.
Жінка працює в Італії вже понад 20 років. Вона виїхала, коли їй було 40, залишивши 18-річну доньку і 15-річного сина. Напередодні вона розлучилася з чоловіком, який любив випивати.
За дітьми обіцяла наглядати мати, яка самостійно виховала Віру. Дочка стала для жінки сенсом життя, а коли народилися онуки, то вона й ними не могла натішитися.
Однак Віра почала помічати, що її чоловік виявився ледарем. Вони з Іваном прожили багато років разом, але за цей час він навіть не думав зробити в хаті ремонт чи обзавестися власним житлом і з’їхати зі старого будинку.
Зрештою Іван почав випивати, а Віра думала про розлучення. Щоб забезпечити своїх дітей і дати їм все необхідне, вона вирішила поїхати на заробітки. Наважилася на цей крок завдяки своїй сусідці, яка також виїхала в Італію.
Спочатку було не легко, але зараз Віра не шкодує про своє рішення. За цей час діти виросли. Жінка купила квартиру своїй доньці, але та після одруження переїхала з чоловіком в Польщу. У нього там хороша робота, а Віра радіє, що життя доньки вдалося.
Син з невісткою живуть у двоповерховому будинку в селі. Мати допомогла молодій сім’ї з покупкою автомобіля, а тепер складає гроші на квартиру, бо невістка хоче перебратися в місто.
Однак Вірина мати занедужала. Вона вже у поважному віці і потребує постійного догляду. Старенька часто щось забуває і має проблеми з пам’яттю.
Одного дня син подзвонив і сказав, щоб Віра поверталася додому і доглядала за своєю мамою. Йому ніколи, а його дружина не збирається дбати про чужих людей.
Жінка хотіла б повернутися, але вона вже рік має стосунки з Роберто. Вони випадково познайомилися в магазині. Чоловік живе з немічним батьком, а Віра тепер за ним доглядає.
У неї тільки налагодилося особисте життя, а вже потрібно обирати між коханням і рідною матір’ю.
А як би ви вчинили на місці жінки?
