Була у мене сім’я. Колись. Син зі мною не спілкується, для невістки я порожнім місцем стала, вона навіть коли повз проходить – не вітається. Онук знати мене не хоче. Знаю, що правнучка у мене є, пів року їй. Але я її ніколи не бачила. І не побачу.
Я не могла вчинити інакше! Свого сина я виростила порядною людиною – він ні копійки чужої не візьме, хоч і народила його рано, мені навіть 18 не було. А дружина його зі своїм завданням не впоралася – НЕ встежила за онуком.
14 років тому у нас в магазині, я бухгалтером там працювала, сигналізація ночами почала спрацьовувати. Охорона відразу виїжджала, магазин – закритий, їхали відразу до мене – у мене ключі були. Мої – на місці. Їхали до господині – вона вдома спала, ключі при ній.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
На перший раз списали на випадковість – обіцяли вранці майстра надіслати. А я вранці в магазин прийшла – грошей в сейфі немає. Ні копійки. А там виручка за тиждень лежала.
Господиня інвентаризацію провела – не вистачало кількох пляшок дорогого алкоголю і трійки блоків сигарет. Вона написала заяву в поліцію про крадіжку, підняла на вуха охоронне агентство – сигналізація-то спрацювала.
Почали всіх перевіряти, ключі від магазину і сейфа забрали на експертизу – все чисто, але 34 тисячі в сейфі – як корова язиком злизала. Поліція працювала, свідків шукала, шум вщух, справу так і не було розкрито. Я була головною підозрюваною, але за мене заступилася власниця магазину – я працювала у неї 9 років.
Наступного разу до мене приїхали через пів року – знову спрацювала сигналізація. Охоронці, навчені минулим досвідом, сказали мені збиратися і їхати з ними в магазин. Я живу через 2 будинки від тої будівлі, де він раніше розташовувався. Знову та ж картина – сейф порожній, не вистачає алкоголю і сигарет. Тоді й почалися мої проблеми з серцем.
Знову поліція, пошуки свідків, ключі здані. Були поміняні замки в магазині і сейф. Після цього, сигналізація спрацьовувала кожні півтора-два тижні. Я рвала на собі волосся – господиня хотіла мене звільнити.
Тоді служба охорони вирішила влаштувати засідку. Вони ночами чатували біля магазину. І злодії були спіймані.
Коли сигналізація спрацювала в останній раз, вони були поруч з магазином. Охорона заблокувала вихід з магазину і викликала поліцію. Поки вони їхали, один із злодіїв виліз через віконце для приймання хліба і втік.
Як тільки сигналізація спрацювала, мені подзвонили на домашній телефон, попросили перевірити ключі. Я встала і перевірила сумку – ключів не було. Я стояла в коридорі і не вірила своїм очам. Поторсала свої вхідні двері – вони були відкриті. Я погасила світло і стала чекати.
Через 5 хвилин у квартиру увірвався мій онук. Йому тоді 16 було. Побачивши мене, він почав благати:
– Бабуся, не здавай, будь ласка! Я більше не буду! Бабуся!
У мене серце кров’ю обливалося. Я набрала номер охорони і все розповіла. Здала власного внука. Він, зрозумівши що я не буду його вигороджувати, втік.
Його знайшли. Та й хлопчина, подільник онука, не став відпиратися і здав його з потрохами. Сенсу в моєму мовчанні не було.
Суди, відшкодування шкоди – близько 130 тисяч за вісім місяців, моє звільнення за рік до пенсії з «вовчим квитком». Прокляття невістки – після того, як в залі суду зачитали вирок – два з половиною роки в колонії, вона вдарила мене і побажала здохнути. Син просто пройшов повз мене, не сказавши ні слова. Спільнику онука дали 4 роки. Саме на суді з’ясувалося, що онук брав ключі від моєї квартири, які я колись віддала синові про всяк випадок. Він відкривав мої двері, поки я спала.
Забирав ключі, біг до магазину, де його чекав спільник, вони відкривали приміщення. Один забирав гроші з сейфа, другий – алкоголь і сигарети. На все про все йшло кілька хвилин. Онук знав, де мій кабінет – не раз бував у мене на роботі. Потім магазин закривався, подільник переховувався з грошима і взятим товаром, онук біг до мене і віддавав ключі. Підкинувши ключі, він перечікував поверхом вище. Потім вони зустрічалися, ходили по саунах, кидали гроші в перехожих, складаючи з них літачки. Розважалися, як могли, на вкрадені кошти.
Син з дружиною не відкривали мені двері, не брали трубку. «Ти для нас померла».
Мені 68 років. Я живу одна. За весь цей час, онук був у мене один раз – пару років тому. Він запитав, чи згодна я спокутувати свою провину перед ним – віддати йому свою квартиру і погодитися на будинок престарілих.
В чому моя провина? Хіба я його виховувала? Хіба я навчила його проникати ночами в мою квартиру і красти ключі від магазину, грабуючи його?
Я відмовилася. Тоді він побажав мені здохнути на самоті. І додав:
– Все одно батько мені твою хату віддасть. Справа часу.
Хіба можна звинувачувати когось в своїх помилках? Я їх пробачила. І сина, його сім’я для нього – головне, значить я правильно його виховала. І невістку пробачила – вона сама мати, не могла відреагувати інакше. Я пробачила онукові. Знайшла в собі сили.
Одного хочу – щоб його побажання скоріше виповнилося.
А ви б змогли пробачити такий вчинок своїй рідні?
Ось він, кровопивця за знаком Зодіаку — дуже небезпечні чоловіки!
Любов долає все! 15 фото, що вас здивують та змусять повірити у силу любові!
Почали ми готуватися до весілля. Поїхали знайомитися з рідними Іванки, які здавалися забезпеченими людьми
15 кумедних випадків, коли вихованці перетворювали життя своїх господарів в комедію одним рухом хвоста
Чому ніколи не варто повертатися до того, хто заподіяв вам біль
Пишні оладки за рецептом моєї мами. Завжди пухкі та ніжні!
Хто справжній везунчик за знаком Зодіаку
17 будинків, які роблять життя яскравішим
«Тамаро, рідна, ти заходь. Тут таке твориться, нам потрібно серйозно поговорити» – сказала сусідка і затягла мене у квартиру.
Наскільки ви конфліктні і емоційні згідно зі знаком Зодіаку
9 сильних кінофільмів на основі реальних історій з життя
25 дивовижних речей в новому форматі ХХІ століття
Справжня жінка хоче любові, часу і уваги. А не твоїх грошей!
Просто змочуєте тампон в яблучному оцті і протираєте шкіру. Ефект точно здивує вас!
Як правильно мити сухофрукти, щоб вимити консерванти
Домашні кекси з м’якого сиру. Смачний рецепт господині на замітку
15 настільки захопливих фільмів, що під них навіть їсти не хочеться
Легкі фільми, які піднімають настрій
