Синові дев’ятнадцять: одружуся і жити будемо з вами. «Якось вмістимося всі»

Клари син Сергій твердо вирішив, що хоче одружитися. Однак таке рішення тільки додало нових зморшків на обличчі матері.

Йому тоді тільки виповнилося дев’ятнадцять років. Такий вік, що хочеш – ще гуляй, поки молодий. Хочеш – одружуйся. Сергій обрав останній варіант. Адже хотів швидше одружитися й створити  чудову сім’ю. Нареченій Маріанні тільки виповнилося вісімнадцять. Нещодавно до школи ходила та з іграшкою обійнявшись спала, а тут одразу заміж виходить. 

Спершу Клара подумала, що так молодята поспішають з весіллям, бо дівчина вагітна. То ж не велике діло, адже раз-раз – і ти вже бабуся. 

Але Сергій після почутого почервонів як рак, та відстоював честь своєї нареченої, мовляв, що вона невинна, як маля. Адже вони не займаються такими вульгарностями. Та і цілує Маріанна його дуже рідко і не на людях, бо “не гарно якось при всіх, немов я тобі якось дівка дворова. От спершу ми розпишемося – і можна цілуватися та слиною обмінюватися”. 

Здається, що це у них перше щире кохання. Такі почуття чисті, мов крапля ранкової роси на травичці. 

Однак Клариса постійно переживала за сина та не могла спокійно спати.

-Сину, ти такий дурень у мене чи як? Яке весілля у твоєму віці? Я ж сама у двадцять років заміж вискочила через свою дурість і молодість свою далі у памперсах та каструлях загубила! І ти за моїми кроками підеш? Такий тягар на себе брати в молодості?

Але все розмови між матір’ю та сином були марні. 

Сергій постійно уникав цю тему, відмовчувався. Вечори проводив зі своєю майбутньою дружиною і постійно тільки про весілля думає. Немов тільки цим й живе зараз. 

Клариса вирішила дізнатися та і запитати у знайомих, якою є насправді Маріанна. 

Як виявилося, майбутня невістка не була чужою людиною. Адже ще коли й сама Клара була дитиною, то товаришувала з її батьком й були сусідами. 

Тато дівчини тоді виглядав кумедно – руде волосся, низький ріст. У дворі всі його кликали “Сопля” і жінка колись навіть надавала йому стусанів. Копнула декілька разів під дупу, а той не міг дати здачу, бо був слабший та тюхтій.

Згодом вони виросли та роз’їхалися по містах в пошуках дорослого життя. 

Випадково жінка дізналася, що у молодості сусід відсидів у колонії через якусь дріб’язкову крадіжку. Однак потім почав змінюватися у кращу сторону, став багатодітним батьком та зразковим сім’янином. 

Ось так доля “віддячила” Кларі за той випадок, коли вона побила хлопчака. Повернула її вчинок бумерангом у вигляді Маріанни. 

І здається, що скоро стане з Соплею родичкою  та буде няньчити спільних внуків. 

Інколи жінка пускала скупу сльозу. Вона думала, що її Сергій розумний, а тут такий вчинок утнув. Наврочили на нього. 

Жінка ледь не щодня підіймала питання про спільне життя молодої пари – де ж буде жити син та донька “славнозвісного” Соплі? 

 – Де ж ви будете жити разом? Куди свою новоспечену дружину після РАЦСу понесеш? 

Син глянув незрозумілим поглядом і твердо відповів – сюди. Будемо жити у батьківській квартирі. У нас двокімнатна квартира, і тут є моя частка власності. Якось вмістимося всі. 

Тут матір не витримала і почала проводити своєму синові уроки математики. Чи він за ці роки отупів чи що? На пальцях показує, що крім нього та невістки та батьків будуть ще двоє людей – Коля та Адольф, молодші братики. Виходить, що на 40 квадратних метрів буде проживати шість людей! Як ми всі будемо тут жити? Могли б почекати з тим весіллям, справа не нагальної потреби. 

Сергій задумався над словами матері та почав морщити лоба. Та і вирішив – будемо гніздитися у маленькій дитячій кімнатці, а брати нехай до батьківської спальні переїдуть. Будуть разом спати, не чужі люди. Та і скоро потепліє, будуть багато часу надворі проводити, гуляти або ж можуть у коридорі іграшками гратися. 

Ну а фінансове питання як буде пара вирішувати? Харчування, одяг чи дозвілля? Це питання також турбувало жінку. 

Син почав щось незрозуміло пояснювати, мовляв, він сам підпрацьовує і має трохи грошей. З голоду вони не пропадуть, можуть собі дозволити хоч мішок рису купити. Згодом, почав ще й казати, що й батьки будуть допомагати, правда не Маріанни. Адже не чужі люди та не голодуємо – зможете допомогти молодій родині у кризовий період ложкою супу чи шматком хліба. 

Кларі аж погано після таких слів стало. Адже батько днями гарує на роботі на ту ложку супу та шматок хліба! Та і вона зараз не працює, доглядає за малими синочками. Як прогодувати ще один зайвий рот? Живуть вони дійсно не бідно, але скромно. 

Та Сергій надалі стояв на своєму – буде весілля і крапка! А якщо батьки й надалі будуть відмовляти від цього рішення – то взагалі покінчить життя самогубством і винними будуть вони. 

Але батько Сергія спокійний щодо весілля. Каже, щоб одружувалися, а там далі буде видно. Головне, щоб після того не приперлися до них жити. Гнати їх до свекрів жити чи на вокзал, бо вдома йому вистачає галасу від малих Колі та Адольфа. 

Легко йому казати такі слова, він чоловік. Не народжував, не досипав ночей, серце не болить та не крається. 

Згодом прийшли майбутні родичі, щоб познайомитися. Скоро стануть родиною, як не крути. 

Раніше Клариса уявляла майбутню невістку рудоволосою, маленького росту, без дупи та зашморганим носом від нежитю. Немов це Сопля, але у жіночій подобі. 

Та коли вони вперше зустрілися, то жінка одразу зрозуміла, чого син так рветься одружитися. Дівчина була вродила, немов троянда. Мала довгі ноги, струнку фігуру, великі очі. Однак, була норовливою та з характером, не те, що її тато. Маріанна знала собі ціну й здавалося, що вона готова підкорити всіх чоловіків на планеті. Навіть чоловік Клари був приємно здивований та навіть вже й забув про те, що хотів їх гнати на вокзал. Здавалося, що тільки вона гляне на когось – як той одразу пропонує руку та серце й готовий кинути всі скарби світу до її ніг. Ангел, а не людина.

От і не встояв перед її красою і Сергій. Одразу вручив їй своє серце та паспорт на відповідній сторінці – будеш ти моєю дружиною, а я твоїм чоловіком! Буду готуватися до весілля та одягатиму хомут, щоб ти на моїй шиї каталася все життя.

Дівчина одразу заявила, що весілля буде обов’язково розкішним та пишним. Жити разом до одруження не хоче, вона ж собі ціну знає. Це якісь дурепи живуть собі, а вона так не хоче. Та і в неї родина велика, обов’язково треба всіх покликати, бо тільки сестер та братиків у неї дванадцять. Так що ви вже для свого сина не пошкодуйте грошей на весілля, бо у нас своїх турбот вистачає. А весілля має бути таким, щоб всі заздрили!

І своїми очима луп-луп, ніби олень.

А Сергій не може від неї погляду відірвати. Долоні спітніли, дихає важко, серце калатає у шаленому ритмі, немов у нього температура піднялася. Можливо, на нього ще так весна впливала? 

Тільки Клара важко зітхала – геть хлопець збожеволів. 

В глибині душі жінка сподівалася, що все-таки вони передумають весілля робити. А ще більше хвилювалася, щоб у них не з’явилася ще одна вагома причина для одруження – діло не хитре.

Мати боялася, не могла спати спокійно, почала сивіти. 

Однак, вона на щастя не стала родичкою Соплі. Все змінив один випадок.

Після знайомства Маріанна поїхала в село на похорони двоюрідної бабусі. І одразу там познайомилася з хлопцем. Йому було тридцять років і виглядав немов бугай, не те, що Сергій. У Маріанни з тим все швидко закрутилося та завертілося, і через місяць дівчина вже йшла під вінець у пишній сукні. 

А син Клари ще довго страждав після розлучення. Навіть хотів на себе руки накласти, та передумав. Порозумнішав та вирішив, що не буде через Сопливу доньку життя псувати. Помалу почав заспокоюватися, не думав про дівчину. Почав вчитися, за розум взявся.

Перехворів та порозумнішав. 

 

Як ви вважаєте, батьки повинні приймати вибір сина/доньки, коли ті вирішили створити свою родину? Чи потрібно їх підтримувати фінансово або навпаки – дати шанс самостійно заробити на власні потреби? 

 

 

Daryna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector