Сказав тещі, що та не вміє готувати. Вона розлютилася не на жарт

Я одружений вже майже 5 років. Теща прийняла мене, як рідного сина. Ми жили втрьох добре, не виникало жодних скандалів чи суперечок. Однак, є одна неприємна річ…

Вона жахливо готує. Точніше, не так. Колись жінка дуже смачно готувала. Запрошувала у гості на борщик, пампушки, вареники – рідна українська кухня. Я обожнював її страви, чесно. Завжди просив добавки. 

Однак, потім почала захоплюватися східною кухнею. То їй подруги порадили, адже по суті, всі ті страви – калорійні та жирні, гастрит та проблеми з печінкою заробити. А от індійські ласощі, наприклад, легкі та дієтичні, легко можна скинути зайву вагу. 

Відтоді я зненавидів всі страви, якими мене частувала теща. Одного разу привезла пиріжки, які пахли чимось тухлим. Я їх одразу викинув геть, навіть не пробував. А потім почався справжній цирк. 

Жінка почала захоплюватися правильним харчуванням та різними дієтами. Надивилася різних передач про схуднення та мене також “підсадила”. Тепер ми не їли м’яса, замість нього – тофу. Воно смерділо, було неапетитне та не ситне. Замість ранкової кави – чай на основі різноманітних трав та ще якихось бур’янів. Мені від одного запаху було погано.

Жінка всіляко підтримувала матір, мовляв, їй у такому віці корисно харчуватися такими продуктами. От чим це добре – я не знаю. Я чоловік та хочу м’яса, картоплі та чогось ситного, а не овочеві котлети на пару! Це були найгірші 2 тижні у моєму житті. Я почав навіть запізнюватися додому та виправдовувався, що багато роботи. Насправді я вечеряв у кафе. Замовляв на перше жирний борщ, на друге – картопля, салат та стейк і на десерт кава зі шматочком шоколадного тортика. 

Але одного дня моє терпіння дало велику тріщину. Тепер ми – веганці! Тобто ніякого м’яса, риби та молочних продуктів, я навіть до кави не міг вершки додати! Тоді я прокинувся вже у поганому настрої та вже чую, що на кухні чимось тхне.Теща готувала сирники з тофу. Здавалося, що комусь просто стало погано, а поруч була сковорідка. Ну думаю, що ви здогадалися, що  хотів сказати. 

– Доброго ранку, дивися, що я зготувала – сирники! Ну правда, вони трішки пригоріли, але нічого, думаю, що ти заціниш – сказала радісно жінка та наклала мені ту суміш на тарілку – А ось тобі натуральний чай з листя кропиви та лимону! 

Здавалося, що мене зараз знудить. Вирішив, що не буду більше мовчати. Тоді теща дізналася всю правду про свої “здібності”. Не міг контролювати свої емоції, тому у хід пішли лайливі слова. Потім прибігла дружина і почала вже на мене кричати. А теща стояла мовчки та плакала. 

Я пішов на роботу голодний. Цілий день коту під хвіст! Так, я наговорив багато зайвого, але не відчував себе винним. Приходжу додому – а нікого нема. Вони зібрали всі свої речі. Якось самотньо стало у квартирі. А на душі було порожньо, немов серце у мене забрали. 

Але першим вибачатися я не буду. Не хочу. Я не винний.

На вашу думку, хто винний у такій ситуації? Яку пораду ви можете дати чоловікові? 

D