Був звичайний вечір. Мама готувала вечерю. Вона дуже втомлювалася на роботі і тому часто була неуважною. Спочатку мама, чк завжди, підсмажувала хліб для того аби зробити бутерброди.
Вона поклала татові тост. Я побачив, що він підгорілий, але промовчав. Батько і сам це помітить.
– Люба, дякую! Ти ж знаєш як я люблю трохи підгорілі засмажені тости. Ти як завжди неповторна! – тато підійшов до мами і поцілував її у щоку.
Жінка трохи знітилася, але вдячно посміхнулася своєму коханому чоловіку.
Коли ми вкладалися спати, я вирішила спитати про це у батька. Він сказав:
– Твоя мама дуже втомлена, вона захотіла нас потішити вечерею, сприймай це з вдячністю. Підгорілий тост це такий дріб’язок. Він не вартує спокою в родині.
З того часу я почала розуміти, що ми всі неідеальні, а приймати і розуміти один одного це найважливіше.
А ви б стали казати своєму партнеру про якісь недоліки у його роботі?
