У мене є кохана дівчина, звати Ксенія. Ми зустрічаємося 2 роки. Я вже думав про те, щоб зробити пропозицію та готуватися до весілля. Навіть заглядав на обручку в ювелірному магазині.
Нещодавно я прийшов до неї у гості після роботи. Був дуже втомлений та голодний:
– Кохана, у тебе є щось смачненьке? Бутерброди, салатик чи домашні котлетки?
– Ні. Я нічого не готувала, у холодильнику порожньо. Хіба є борщ, будеш?
Не можу сказати, що я дуже прискіпливий до кулінарії та вибагливий гурман. Ну якщо нічого нема, то нехай підігріє борщику.
– Ой. Закінчився! Почекай декілька хвилин, я тобі свіжий приготую.
Від моєї допомоги вона відмовилася, мовляв, вона тут господиня. Живіт нестерпно бурчав.
– А де м’ясо?
– А у нас буде веганський. Він корисніший та смачніший!
Ксенія помалу нарізала цибулю, смажила моркву та буряк. Обіцяні декілька хвилин переросли у 2 години. Нарешті вона гонорово поставила на стіл борщ. Або ж якусь жалюгідну пародію. Нагадувало якісь помиї, навіть запах був такий, ніби щось протухло.
– Ну як тобі? Смачно?
– Дуже!
– А давай я тобі ще додам!
– Ой, не треба! Дякую, але я вже наївся.
Швидко зібрався та пішов додому. Біля автобусної зупинки купив велику шаурму. Ну хоча б вона мені посмакувала!
Здається, що Ксенія не знала, що шлях до серця чоловіка лежить через шлунок. Тепер взагалі почав вагатися, чи варто з нею продовжувати хоча б якісь стосунки. З такою горе-дружиною я хіба швидко схудну.
Ви підтримуєте думку чоловіка? Чому?
