Вийшовши на своє подвір’я, чоловік ошелешив від побаченого. Там була руденька, симпатична собака і з багатьма цуциками. Один відразу кинувся йому в око: білий і такий схожий на Шадорі. Шадорі – це пес, якого господар вже давно виховує в себе, проте його собака нікуди без дозволу не виходить з вольєра, а якщо і гуляє, то тільки з ним. Тому, навряд Шадорі міг би бути батьком цих малих кудлатих.
«Мій пес – тато? Нумо з’ясуємо!»
Шадорі майже завжди сидить у своїй будці, а гуляє тільки зі мною. Проте, він може і побігати сам, та не довго.
Та й дивно, що руда леді привела своїх дитинчат у моє подвір’я. У чому причина?
Та яка ж це милість спостерігати за цуценятами, що скрізь бігають за своєю мамусею, та ще й майже всі є її копією, лише один – копія Шадорі.
Та ще дивнішим було спостерігати за тим, як наша гостя поводила себе з моїм псом. Вона сиділа біля нього, наче давно знайома, а її діти гралися з Шадорі, той був не проти та теж залюбки бігав, пестився, наче справжній тато.
Та господаря все мучили здогадки про те, чи дійсно його пес міг бути знайомим з цією рудою собакою, тому попросив у ветеринара зробити тест ДНК цуциків та Шадорі.
Відчуття вини все не давало спокою, він хвилювався і не знав як далі себе поводити.
Ветеринар приніс готові результати ДНК.
З’ясувалося, що Шадорі не є батьком малих кудлатиків.
Та куди ж тепер відправити маму з дітьми?
Господар зі своїми знайомими почали з’ясовувати звідки до нього вони прийшли.
Місцеві люди не раз бачили потомство під мостом біля річки, але назад відправляти їх туди взагалі не гуманно.
Там дуже сиро, брудно та ще й постійно гуляє вітер. Там навіть дорослий пес не зможе нормально перезимувати. Що вже говорити про дітлахів?
Тоді, було прийняте рішення – забрати маму з дітьми до себе, аби ті нормально змогли перезимувати ат розвиватися.
Головне, в них тепер постійно буде хороша їжа та комфорт.
А ще для них побудували окремий будиночок, аби їм завжди було тепло!
Світ не без добрих людей! Ми дуже раді за маленьких цуценяток і за те що на цьому світі є люди, які ставляться до горя тварин, як до свого!
А як би вчинили ви?
