Я намагалася підібрати правильні слова, щоб заспокоїтися. Адже в гості мала завітати колишня дружина мого чоловіка. Пощастило, що це лише друга наша зустріч. Адже вона живе в іншому місті, тому приїжджає рідко. Та цього разу вона привезе до нас дитину і залишиться у нас до вечора.
Не знаю, про що з нею говорити. Чи здогадується вона про те, що саме я стала причиною їхнього розлучення? Звичайно, що ми з Петром тримали це в секреті, але все ж…А ще мені здається, що я ревную свого чоловіка до колишньої дружини. Аж злість прокидається, коли уявляю їхню зустріч. Але розумію, що я себе зайвий раз накручую, а набагато краще було б заспокоїтися і взяти під контроль свої емоції.
Поки Петро поїхав зустрічати жінку, ми з дочкою накривали на стіл. Незважаючи на те, що Світланці всього 6 років, вона у всьому мені допомагає. Від першого шлюбу у мого чоловіка є ще одна дочка – 9-річна Мілана. Дівчатка бачилися останній раз дуже давно, тому, мабуть, зовсім не пам’ятають одна одну. Я переймалася, чи знайдуть вони зараз спільну мову.
– Олю, ми приїхали, – відчинилися вхідні двері і гості зайшли в коридор.
– Привіт! – звернулася до мене Тетяна, ввійшовши у вітальню.
Мені стало ніяково, коли я побачила її. Вона виглядала свіжо то доглянуто, а на мені був брудний фартух і волосся, зав’язане у хвостик.
– Заходьте і сідайте за стіл, – видушила я з себе кілька слів.
Тим часом дівчатка пішли гратися в іншу кімнату. Я намагалася якомога довше залишатися на кухні, щоб уникати зустрічей з Тетяною. Петро зробив їй огляд квартири, а потім пішов в магазин по яблучний сік для Мілани, який попросила придбати колишня дружина. Ми з нею залишилися вдвох.
– Переживаєш? – запитала Тетяна.
– Це ще чому?
– За дівчаток. Щось зовсім вони притихли. Це не схоже на мою Мілану.
– Надіюся, що вони зможуть подружитися, адже їм ще цілий тиждень разом спілкуватися.
– А через мене ти не переймайся. У мене нове життя. Є чоловік і сім’я. Спілкування з Петром виключно заради доньки.
– Я знаю.
– І я все знаю. Мені дружина вашого спільного знайомого розповіла всю правду. Я не тримаю на тебе зла. Звичайно, Петро міг не обманювати мене і одразу закінчити наші відносини, але зараз це не має значення.
– Справді?
– Так. Мені навіть шкода вас стало. Адже ви могли б набагато швидше з’їхатися разом, якби Петро поговорив зі мною.
Раптом у кімнату відчинилися двері. Це чоловік повернувся з магазину. За ним одразу прибігли дівчатка. Ми сіли за стіл і смачно пообідали. Петро час від часу зиркав на мене очима, а я йому кивала, мовляв, все гаразд. Після трапези Тетяна допомогла мені помити посуд.
Ввечері колишня дружина поїхала, а я спостерігала за тим, щоб її дочка комфортно себе почувала у нашому домі. Світланка весело гралася разом з Міланкою і Петром. А на душі тим часом мені була так добре і спокійно. Здавалося, що якийсь камінь впав з плечей. Виявилося, що Тетяна є хорошою і приємною жінкою. Можливо, ми б навіть подружилися, якби наше знайомство відбулося за інших обставин.
А що ви думаєте про цю ситуацію?
