Сьогодні ввечері її вигнав з квартири рідний син

Мене звати Наталія. Декілька місяців тому, моє життя різко змінилося. У мене було все, про що деякі лише можуть мріяти: прекрасний чоловік, донечка Марія, вівчарка Доллі. А одного разу мій чоловік підійшов до мене і сказав, що полюбив іншу жінку і тепер хоче жити з нею. У мене більше не було почуттів до чоловіка, тому я не стала нічого виясняти, погодилася розлучитися.

Ми розійшлися. Одного разу, коли моя донечка Марія заснула, я пішла на прогулянку разом з собакою. На вулиці було досить прохолодно, моросив дощ. Погода була погана, так досить часто буває в кінці листопада.

Гуляючи з Доллі я помітила, що на лавочці в парку сидить старенька жінка, а поруч з нею стоїть невеличкий чемоданчик. Я бачила, що жінка вся трясеться від холоду. Я вирішила підійти до неї і запитатися: чи не потрібна їй допомога?

Жінка почала плакати і розповідати мені про те, що сьогодні ввечері її рідний син вигнав з квартири. Мені надзвичайно сильно стало шкода цю жінку, тому я запросила її до себе додому, щоб вона погрілася. Вдома я одразу їй принесла теплий одяг і приготувала вечерю. Віра Григорівна відігрілася і стала розповідати мені про те, що з нею трапилося.

Як виявилося, у Віри Григорівни є дорослий син. Вона виховувала його самотужки: чоловік давно загинув. Жінка завжди старалася виключно для сина. Вона постійно багато працювала, але чомусь син не оцінив її старань і виріс егоїстом. Він не хотів взагалі шукати роботу, почав випивати і все частіше приводити в будинок своїх друзів. А сьогодні ввечері прийшов додому з якоюсь дівчиною і сказав матері, щоб вона зібрала всі свої речі і пішла з квартири.

Я виділила Вірі Григорівні кімнату і поклала спати. Вранці, коли вона хотіла піти, я запропонувала їй залишатися у мене. У мене б була можливість вийти на роботу, а вона б доглядала мою донечку і час від часу вигулювала Доллі. Жінка з великою радістю погодилася на таку пропозицію. 

Як виявилося потім, У Віри Григорівни за містом була дача, але там не було опалення. Ось так ми всю зиму та весну прожили всі разом в місті.

Віра Григорівна була неймовірною жінкою. Вона стала для мене найкращою подругою. Моя донечка її теж обожнювала. Влітку ми вирішили поїхати на дачу до Віри Григорівни. Навколо дачі був густий ліс, а недалеко було чудове озеро. Захоплювало подих від такої краси. Марія залишилася з пані Вірою на дачі, а я приїжджала до них на вихідні.

Справді, ми були дуже щасливі. Одного разу до Віри Григорівни підійшов сусід і запропонував провести газ в будинок. Але жінка не мала грошей на це. Сергій погодився зробити все в борг. Жінка подумала і погодилася.

Незабаром в будиночку зявився газ. Тепер можна було не переживати за люті морози.

Сергій час від часу запрошував нас на прогулянки в ліс до озера. Я завжди була тільки за, оскільки Сергій мені дуже подобався.

Одного разу, коли ми повернулися у двір, то помітили, що там стоїть нетверезий молодий чоловік, який почав викрикувати:

– Де вона? Де ця пройдисвітка? Ти їй зовсім не потрібна! Вона просто хоче забрати собі цей будинок! Не дозволю! Дача моя, також як і квартира! 

Ми одразу зрозуміли, що це приїхав син Віри Григорівни. Як виявляється, йому було мало квартири, тому вирішив собі ще й дачу забрати. Сергій одразу витягнув його з двору і поговорим з ним як чоловік з чоловіком.

Він сказав йому, що я – його дружина, а Віра Григорівна вже давно продала цей будинок нам. А гроші перерахувала в дитячий будинок.

– А навіщо ти йому сказав, що я твоя дружина?

– Якщо чесно, то я вже давно мрію про те, щоб так було! Ти погодишся стати моєю дружиною?

Я щиро усміхнулася. На очах одразу з’явилися сльози.

Ось так кардинально за пів року змінилося моє життя!

А вам сподобалася історія?

 

Lida