Чоловік зраджував роками. І приховувати свого позашлюбного життя він не квапився. Навіть не зважаючи на те, що за всім спостерігала його дитина. Водив він цю жінку додому навіть тоді, коли я у лікарні на збереженні лежала. Сусіди бачили – а йому було байдуже. І я роками думала, допоки не прийняла остаточне рішення, як же йому помститись.
Я запропонувала чоловіку придбати нову нерухомість і записати житло на його маму. Моя ідея влаштовувала його цілком. І за реалізацію він взявся із небувалим ентузіазмом. Чоловік навіть оформив кредит у банку, щоб придбати оселю у новобудові. Тим часом, я подала на розлучення. Коли приходили запрошення до суду – я їх щораз викидала до смітника. Тож, розлучили нас без його згоди. Ба більше – він про це навіть не знав!
Вирішив мій уже як колишній зайнятись пошуками квартири і для нас. Точніше – для нього і його коханки, а у телефонних розмовах називав мене “дурепою”, що буде виплачувати половину його кредиту після розлучення. Коли я почула одну із таких розмов, нарешті переконалась, що все роблю вірно. На першу квартирну пропозицію чоловіка я одразу погодилась.
Гроші у нас зберігались у коробці з-під взуття. Моє завдання полягало у тому, щоб забрати її непомітно та без жодних підозр. Тут мені допомогла мама. Вона зателефонувала і попросила, щоб я приїхала погостювати на кілька днів, мовляв, проблеми із серцем – нагляд потрібний. Я із радістю зібрала речі і поїхала. Тільки-от не надто далеко.. Вночі я переодяглась в інші речі, надягла перуку та взялась за справу. Допоки чоловік обіймався у нашому ліжку із коханкою, я непомітно ввірвалась до оселі і викрала гроші, помістивши їх у великий пакет. Коробку лишила на місці.
Додому я повернулась лише через кілька днів. Чоловік і слів підібрати не міг. Лише сказав одне: “Пограбували”. Тільки після він видавив із себе, що зробила це його коханка. До поліції звернутись він не може, оскільки вона – мама його маленької дитини. Я зробила обурений вигляд та негайно зібрала речі до мами. Тим часом, моя родичка вже оформляла угоду на нову квартиру для мене.
Чоловік прийшов із величезним букетом троянд лише через тиждень. Благав, щоб я повернулась. Казав, що квартиру ми обов’язково придбаємо, але спершу треба закрити кредит. Я без жодних докорів сумління заявила, що повертатись та виплачувати кредит разом з ним не збираюсь. Нехай він цим із своєю коханкою займається. Тієї ж миті чоловік немов іншою людиною став. Почав кричати, що на розлучення подасть. І я буду усіма своїми силами виплачувати залишок кредиту. А я із посмішкою вручила йому свідоцтво про розлучення, датоване кількома місяцями тому. Він залишився ні з чим…
Коханка йому вибачити не змогла. Я теж. Переїхав він жити до мами. Ходив на роботу та за зарплату кредит виплачував. Вечорами пив. А я нарешті вільна від обману та скандалів. Щиро вірю, що зовсім скоро зустріну справді гідного чоловіка.
А ви би змогли повторити подібне, якби ваш чоловік настільки нахабно зраджував?
