Вчора я поспішала, тому вирішила викликати таксі. Водій настільки приємно мене вразив, що я розповідаю про нього всім свої знайомим та колегам по роботі. Тому вирішила й вам повідати цю історію.
Авто приїхало, сідаю на пасажирське сидіння, прищіпаю ремінь безпеки.
Водій приємно мені посміхнувся, але я постійно сиділа у телефоні та вирішувала робочі питання.
– Вас не продуває? Можливо, потрібно закрити вікно?
– Дякую, все добре, не потрібно
– Вам не холодно?
– Ні, все гаразд, у машині досить тепло
– Можна вас пригостити цукерками. Щойно придбав у магазині цілий пакетик желейних, мої улюблені. Зазвичай, не пропоную пасажирам, адже на роботі не прийнято. Але для вас захотілося зробити виняток.
Я посміхнулася та кивнула головою на знак згоди.
Чоловік передав мені повну коробку, яка ще була закрита у пакеті. А я пожартувала, що тепер розумію, чому у нього такий відмінний рейтинг та позитивні відгуки.
Ми зупинилися, щоб пропустити пішоходів. Біля зупинки чоловік побачив хлопця, який продавав невеличкі букети з польових квітів. Обернувся до мене й запитує:
– Ви квіти любите?
Я погоджуюся ніяково.
Тоді водій виходить з машини, купує найкрасивіший букет та дарує мені.
Здається, що мої очі від здивування стали розміром з колесо. Їду, так приємно на душі стало, з’явилася непомітна щира посмішка.
Можливо, це просто сон? Адже ранок, я ще не прокинулася.
Далі почали розмовляти про дітей. Виявилося, що у нього донька-відмінниця, золота медалістка, навчається в одному з найпрестижніших університетів Польщі. Вірить, що отримає червоний диплом.
Та згодом чоловік сказав таку фразу, що у мене ледь щелепа на підлогу не впала.
– Розумієте, Зою, я просто насолоджуюся своїм життям. Я кайфую від того, що у мене така чудова донька та кохана дружина. Робота, яка приносить мене радість. Коли жінка хоче піти в салон на манікюр чи макіяж – оплачую, і це дарує душевне щастя. Або ж коли надсилаю доньці гроші на новий одяг чи косметику – так приємно всередині. Я кайфую від того, що можу зробити комусь приємне та підняти настрій. Адже донька придбає собі нову сукню та буде красуватися у ній, привертати увагу хлопців, а жінка буде виглядати охайно та вишукано. Я обожнюю своє життя!
Я настільки захопилася його розповіддю, що відклала телефон у сумочку, який розривався від робочих дзвінків та повідомлень.
– А решта людей такі похмурі, заклопотані. Немов не бачать навколо себе прекрасне та нічого не хочуть робити добро один одному. Вони немов загрузли у своїх проблемах та стали ходячими сірими плямами. А от ви перша людина за сьогодні, хто до мене привіталася та посміхнулася. Ось нещодавно зустрівся зі своїми давнім знайомим. У нього також родина – жінка та двоє дітей, у молодших класах навчаються. І він весь час мені скаржився на свої проблеми – дорого зібрати малюків до школи, потрібно багато підручників, альбомів та форму підібрати. І так 15 хвилин продовжував з жалісливим виразом обличчя та грубим тоном голосу.
Я вирішив запропонувати йому оптимальне рішення – віддати їх у будинок для дітей, якщо все так погано. Адже тоді не буде проблем зі школою, уніформою, книгами, гуртками та так далі. Він був неприємно здивований, бо це ж його рідні діти та вони з дружиною їх дуже люблять!
Дивно, що людина не помічає свого щастя та не дякує Богові за такий дар. У світі так багато пар, які не можуть мати власних дітей і так страждають. А Всевишній послав вам з дружиною таку радість, як батьківство двох чудових діточок.
Любіть своїх дітей та старайтеся зробити їх щасливими. А не хочете надривати заради них свою спину – здайте у дитячих будинок. Можливо, там знайдеться пара, яка їх полюбить та прийме до себе, як рідних дітей?
Люди настільки звикли до своїх проблем, що часто не помічають свого щастя – дім, родина, здоров’я, робота.
Таксист й далі продовжив свою розповідь про друзів, однак я помалу занурювалася у власні думки.
Дивно. Цей чоловік – звичайний водій. Він не володіє масштабною фінансовою компанією, не є популярним актором чи зіркою блокбастерів. Не красувався на обкладинці журналу “Форбс” та точно не входить у список “Топ 10 найкращих чоловіків світу”. Здається, що навіть його заробітна плата в рази менша, ніж у мене.
Однак, всередині нього живе таке щастя і він випромінює таку позитивну енергетику! Здається, що я ніколи не зустрічала таких людей. До сьогоднішнього ранку.
Я почала згадувати своїх знайомих та порівнювати їх поведінку з таксистом. Та, на жаль, всі мої друзі та колеги по роботі постійно були немов ображені на цей світ – жалілися на маленьку зарплату, зламаний ніготь чи пролиту каву на білу сорочку. Всі вони ставилися до свого життя як до якогось випробовування, ніби знаходяться у комп’ютерній грі. Ніхто не подякує баристі за смачну каву, не залишить чайові офіціанту чи просто не побажає гарного дня касиру в магазині.
Натомість чоловіки звикли говорити своїм жінкам “знову хочеш витратити всі мої гроші на свої витребеньки”, а ті натомість обзивають їх скупердяями. Потім – скандал та постійні докори.
Я вийшла з машини, ввічливо подякувала за чудову поїздку. Побажала водієві гарного дня та приємних пасажирів. Поставила найвищу оцінку за поїздку та написала позитивний відгук. Мені було так приємно та радісно на душі, а в руках я несла букет та пачку мармеладних цукерок.
Цікаво, як він поширює свою позитивну енергію на інших пересічних людей?
Мене переслідувало таке відчуття, немов душу медом помастили. Він ще й такі правильні речі говорив! Одразу видно, що людина насолоджується кожною хвилиною свого життя та дякує за це Богові під час молитви.
Здається, що правильні вчителі часто є серед нас. Це можуть бути навіть люди, яких ми можемо ніколи не зустріти. Але їх слова та енергетику запам’ятаємо на все життя.
Часто ви радієте життю та дякуєте за нього Творцеві, навіть коли вас спіткала біда чи випробування? Чи намагаєтеся ви помічати тільки хороші речі у житті?
