«… наша особистість розкривається не через світогляд, яке ми маємо, або розмови, які ми ведемо, а через наші вчинки» – Томас Інгрем.
Фраза «вчинки говорять голосніше слів» може здатися заїждженою, але це істина, за якою працює всесвіт. Слова ніколи не будуть такими теплими та щирими, як дії людини, ті дії, які ви так потребуєте тут і зараз.
Словами можна збрехати, можна створювати ними собі різні образи, які розбиваються об ситуації. Словами можна вдавати кохання, жаль і турботу. Але наше дії, вони чесніші, вони не можуть довго противитися нашим почуттям та емоціям.
Саме тому, вимкніть звук. Припиніть слухати та навчіться слідкувати. Слідкувати за реакціями, за поведінкою, за поглядом.
Слова забуваються, а вчинки – ні. І саме вчинки малюють в нашій пам’яті образ людини.
Ви можете бути найдобрішою людиною, яка бажає добро всім, кого зустріне. Але чи є ваші помисли правдивими, якщо ви не можете виконати свою обіцянку?
Бажати людям добра – не достатньо, щоб вважати себе дійсно доброю людиною. Адже на добру людину можна покластися, їй можна довіритися. Те, що у неї в голові не розходиться з тим, що вона робить.
Якщо ви не впевнені, що готові “дістати зірку з неба” для людини, то краще промовчте. Не обіцяйте нічого просто, щоб підтримати романтичний момент, або, щоб гарно виглядати в цій ситуації.
Згадайте, як ви починали стосунки зі своїми близькими. Скоріш за все, ви дали їм обіцянку та надію, що пройдете важкі часи разом пліч-о-пліч. Якщо вони страждають зараз, то чи виконуєте свою обіцянку?
Не варто очікувати, що інші опиняться поруч, коли ви будете потребувати допомоги, якщо ви самі не готові зробити для них те ж саме.
Не очікуйте нічого того, чого самі не здатні зробити. Починайте завжди з себе. І лише тоді у вас буде привід вимагати щось від інших.
І вимагайте! Вимагайте дотримуватися обіцянок, які вам дали. Адже ви не створені для того, щоб лише слухати та чекати. Нехай вони дістають для вас ті “зорі”, які обіцяли.
Як часто ви зустрічали людей, чиї слова розходяться з діями?
