На днях мені пощастило бути у старій квартирі, що розташована у центрі столиці. Після смерті її власників, цю величезну квартиру із запасним чорним виходом здавали в оренду.
Люди, що оселилися в цій квартирі були дуже далекими родичами людей, що жили тут до них. Я відразу зрозуміла, що нові мешканці дуже скупі, адже вони зовсім не прибрали приміщення, не купили нічого нового, аби освіжити квартиру та зробити комфорт для себе.
Виникало враження, що справжній власник квартири вийшов на прогулянку і зовсім скоро повернеться, тому ніхто ні до чого не доторкався. Та все ж, ніхто новий не приходив, а на стелажі біля телевізора так і лежали нитки, пряжа, та шпиці для в’язання. А у серванті стояли святкові бокали, які вже доволі поношені. Мабуть, ця квартира доволі часто приймала гостей і тут любили бути гостинними. Багато календарів, годинників і жодних пігулок – максимум вітамінний комплекс. Відразу відчувається, що тут був культ здоров’я та життєрадісне проведення часу.
Вияснилося, що тут жила одна жіночка на всі три кімнати, а з нею були і котятка, бо у ванній було багато шампунів для цих тваринок, а ще корм та затишні м’які будиночки для котиків.
Мені здалося, що всіх котів, які раніше були окутані любов’ю господарки виперли на вулицю відразу тоді, коли виносили домовину.
А ще, в господарки квартири був прекрасний смак у мистецтві. Про це свідчить її розкішна бібліотека та збірка платівок. Не обійшлося і без картин.
Книги були поставлені всі по кольорах, темах і мене особливо зацікавили ті книги, що розповідали про культури усіх народів та країн, багато книг про філософію та художньої літератури.
Я задумалася. Що залишається у людини після смерті? Для чого їй такі великі квартири? Для того, аби далекі родичі могли їх здавати в оренду і взагалі ніколи не працювати, адже в центрі міста величезна квартира доволі вигідна.
Можна відійти у інший світ у будь-який момент, все що для тебе було важливо раніше, стане вмить не важливим. Твої збережені речі можуть зотліти попелом у яскравому вогні – більше нічого.
Для чого відкладати гроші і постійно щось берегти, аби потім спалити? Життя, не вічне.
Потрібно жити моментом і насолоджуватися сьогоденням. Максимально радіти тим дрібницям, що дарує життя.
Бо після тебе у твою квартиру прийдуть люди, які забудуть тебе і просто житимуть там, де ти постійно щось зберігала, як важливу пам’ять, а для них це буде нічого більшого за речі, які необхідно спалити.
А як ви вважаєте: потрібно постійно щось робити для майбутнього чи жити одним днем?
