Не знаю, як я допустила це. Раніше у мене були щасливі стосунки. Після роботи я спішила додому і з радістю готувала вечерю для свого чоловіка і дочки. Не дарма наші відносин називали ідеальними, адже вони й справді такими були.
Тоді чому я не змогла встояти перед новим головним редактором, який з’явився у нашому відділі? Чоловік і в жіночий журнал! Спочатку мене це тільки смішило.
Ми не одразу почали спілкуватися, але як тільки розмови стали частішими, я зрозуміла, що ця людина знається на жіночій тематиці.
Згодом я помітила, що почала приділяти більше уваги своєму зовнішньому вигляду. Гардероб підбирався ретельніше, обов’язковим пунктом став макіяж та укладка. Звісно, я закохалася.
У нас зав’язалися стосунки. Якщо на мого коханця ніхто вдома не чекав, то я кожного вечора поверталася до чоловіка й дочки з почуттям провини. Вдома на мене завжди чекала приготована вечеря. Батько допомагав дитині з уроками, щоб я могла більше віддихати після робочого дня. У ці моменти мені було ніяково. Мабуть, було б легше, якби мій чоловік був ледарем і проводив увесь свій вільний час з друзями. Попри його ідеальну поведінку, я кохала іншого.
Щоночі я не могла стримати сліз. Моя душа страждала. Я розуміла, що потрібно зробити вибір. І я обрала сім’ю. Вирішила, що потрібно розірвати усі стосунки з коханцем. Адже з чоловіком у нас була донька, а окрім того дружба, відповідальність та довіра.
Наступного дня я вирішила поговорити з колегою. Лише однієї зустрічі вистачило, щоб у животі з’явилися метелики. Навіть кілька проведених разом хвилин приносили мені щастя й радість.
Тож наші стосунки тривали далі, але почуття провини ставало дедалі більшим. Зрештою, я вирішила на декілька днів взяти відпуск, щоб подумати про свої почуття. Час тягнувся невимовно довго, тому я зрозуміла, що не можу жити без свого коханця. І що мені робити? Хіба ці стосунки вартують того, щоб розірвати відносини з чоловіком, з яким у нас спільна дитина і багаторічний шлюб?
Можливо, хтось мене не зрозуміє. Однак ця проблема для мене вкрай важлива і болюча. Ризикнути і довіритися почуттям чи залишитися з чоловіком?
А що б ви могли порадити жінці, яка опинилася в такій ситуації?
