Я жила у місті, мала вже роботу у хорошій компанії. Зараз працюю на посаді заступника відділу, хоча починала ще з оператора. Квартиру мала чотирьохкімнатну, батьки залишили.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
А мій чоловік переїхав із села, не бачив там перспективи, тому шукав можливості у місті.
У нас з ним все закрутилось дуже швидко. Довго не зустрічались, майже відразу вирішили одружитись. Василь познайомив мене зі своїм батьком, мама уже живе в іншому будинку з другим чоловіком. До неї ми їхали теж.
Ніби зустріч пройшла добре. Хоча Валентина Ігорівна скаржилась на своє життя у селі:
– Так важко, грошей не вистачає, жити немає на що.. Лиш на одну пенсію тут виживаємо… А твої батьки як? Роботу мають? А ти із ними живеш чи як?
Хотіла намацати, куди сина свого відправляє. Я їй відповіла, все як є. Хоча думаю, не варто було.
Ти знаєш, я вам хіба порадою допомагатиму, бо грошей то немає.
– Дякую, не треба грошей, я сама себе забезпечити можу.
Мені й справді цього не потрібно було, я твердо стояла на ногах.
Весілля ми зробили невеличке, лише для рідних і друзів. Та свекруха такого свята не оцінила.
– Та в мене син єдиний, ми мали ухх, яке весілля забацати. А це що? А родина наша потім ображатиметься, що їх не кликали..
Потім Валентина Ігорівно почала докучати Василеві:
– Приїдь, допоможи старій матері.
А додому чоловікові треба було 3 години їхати, більше часу в дорозі проведе, ніж тієї роботи зробить. Запропонувала, знайти людину, яка могла б допомагати свекрусі, а ми б заплатили. Та вона так не хотіла.
На Різдвяні свята поїхали в село до Василя, хотіли батькам його повідомити, що незабаром вони бабусею й дідусем стануть. Вони такі гуляння влаштували, ледве відсиділа.
Десь у червні, я відпочивала у батьків, вони в заміському будиночку жили. Чоловік у наші квартирі дитячу робив. Та Валентині Ігорівні байдуже, каже:
– В селі на городі роботи багато, а ти там у місті сидиш. Негайно їдь до нас, хоча б на тиждень. Без тебе – ну ніяк.
А у нас вдома справ теж безліч. Я знову захотіла когось для неї найняти. І їй добре – допомога, і нам би час не забирало. Та вона вперлась рогом – ні!
– Чекай, от ти народиш, зрозумієш, як це мати дитину. Як хочеться частіше її бачити – казала вона.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
У вересні свекруха приїхала до нас в гості. Вперше. Ходила по квартирі й охала. Та все жалілась, що у її сина тут вільного місця немає. Ремонти він тут робить, гроші вкладає, а як щось трапиться, я його вижену і він ні з чим залишиться.
Я вже вродила, знову настала зима. Свята різдвяні. Свекруха нас в гості запрошує. Та я свою мудрість включила: чоловіка відправила до рідні, а сама кажу, дорога важка, дитину не хочу возити так далеко, рано.І ось уже 7 рік так продовжую робити. Він там з друзями своїми бачиться, а як він приїздить назад, я з подружками іду гуляти. Отака у нас різдвяна програма, у кожного своя. Та нам добре так. Лиш Валентина Ігорівна жаліється:
– Що ви за сім’я така? Нічого разом не робите! Внучку не бачила скільки часу, а ви її не привозите!
Я спершу намагалась їй пояснювати, чому ми вирішили так робити, та вона мене геть не слухала.
Коли нашій донечці виповнився рік, до мене зателефонували з роботи, просили вийти з декретної відпустки швидше. Пообіцяли підняти зарплату, та премію виписувати. Я не могла відмовитись, надто заманливо. До того ж сидіти постійно вдома мені було нудно. Я уже хотіла якогось руху в житті.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я з чоловіком порадилась і вийшла на роботу. Поки є змога – потрібно працювати. Про майбутнє дочки зрештою такою потрібно думати.
Свекрусі ми цього не сказали. Менше знає, міцніше спить. Вона і без того знаходила до чого причепитись.
В три рочки дочка пішла в садок поруч з нашим будинком, звичайний, простий.
Ми з чоловіком взяли іпотеку на квартиру й уже її виплатили. Тепер здаємо в оренду, потім буде для дочки.
На моїй роботі почались проблеми,я звільнилась і пішла працювати в офіс поруш з нашим будинком. Половину дня. Зарплата невелика, зате я тепер більше часу донькою проводжу.
Валентина Ігоріна дізналась, що я сиджу вдома, не працюю на колишній роботі, почала обурюватись:
– Ти тепер байдики б’єш. Мій син заробляє, тебе забезпечує. Ти на фітнес і салони гроші тринькаєш. А мені добудувати дачу ніхто не хоче допомогти!
Такі у нас пристрасті вирують. Важко зі свекрухою, та що зробити. Її змінити не вдасться уже ніяк.
Як ви гадаєте, чому жінці не вдається вибудувати хороших стосунків зі свекрухою? Чия це провина?
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
Шлях до щастя: дізнайтеся, який з них підходить вашому знаку Зодіаку
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Тільки не починай з телефонів у перший день, добре? – Ігор кинув свій смартфон на рушник і пішов у воду. Олена всміхнулась: – Я взагалі-то твоя дружина, а не митник.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Задача, яку пропонують на співбесіді у Googlе. Не всі здатні з нею розібратись!
Досі не можу повірити, що таке дійсно існує! Добірка 19 фото, після перегляду яких виникає одне питання – невже це правда, а не фотошоп?
Чому розумним людям складніше знайти кохання
Приколи українською. Картинки та жарти на будь-який смак
7 прихованих послань долі, на які варто звернути увагу кожному
Кабачкова ікра — 5 гарних рецептів приготування, які мають бути у кожної господині
Інструкція з приготування домашньої маски з желатином
— Богдане, не хотів тобі казати в день весілля. Словом, ти знаєш, що у твоєї новоспеченої дружини є донька?
Інга написала відмову від сина заради того, щоб жити для себе. А чоловік відмовився від неї
Після того, як прочитала листування свекрухи з моїм чоловіком, задумуюся над розлученням
15 цуценят, які вкрадуть ваше серце, щоб наповнити його світлом і любов’ю
Нещодавно мама мені зателефонувала і сказала, що мені прийшла якась спадщина, і треба приїхати додому, щоб оформити всі документи. Я була ошелешена, коли дізналася, що Ніна Карлівна, яку я не бачила майже 20 років, записала свою шикарну трикімнатну квартиру в центрі міста на мене
– Будь ласка, мій паспорт та ключі в кишені. А моя собака… не кидайте її напризволяще
