Я жила у місті, мала вже роботу у хорошій компанії. Зараз працюю на посаді заступника відділу, хоча починала ще з оператора. Квартиру мала чотирьохкімнатну, батьки залишили.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
А мій чоловік переїхав із села, не бачив там перспективи, тому шукав можливості у місті.
У нас з ним все закрутилось дуже швидко. Довго не зустрічались, майже відразу вирішили одружитись. Василь познайомив мене зі своїм батьком, мама уже живе в іншому будинку з другим чоловіком. До неї ми їхали теж.
Ніби зустріч пройшла добре. Хоча Валентина Ігорівна скаржилась на своє життя у селі:
– Так важко, грошей не вистачає, жити немає на що.. Лиш на одну пенсію тут виживаємо… А твої батьки як? Роботу мають? А ти із ними живеш чи як?
Хотіла намацати, куди сина свого відправляє. Я їй відповіла, все як є. Хоча думаю, не варто було.
Ти знаєш, я вам хіба порадою допомагатиму, бо грошей то немає.
– Дякую, не треба грошей, я сама себе забезпечити можу.
Мені й справді цього не потрібно було, я твердо стояла на ногах.
Весілля ми зробили невеличке, лише для рідних і друзів. Та свекруха такого свята не оцінила.
– Та в мене син єдиний, ми мали ухх, яке весілля забацати. А це що? А родина наша потім ображатиметься, що їх не кликали..
Потім Валентина Ігорівно почала докучати Василеві:
– Приїдь, допоможи старій матері.
А додому чоловікові треба було 3 години їхати, більше часу в дорозі проведе, ніж тієї роботи зробить. Запропонувала, знайти людину, яка могла б допомагати свекрусі, а ми б заплатили. Та вона так не хотіла.
На Різдвяні свята поїхали в село до Василя, хотіли батькам його повідомити, що незабаром вони бабусею й дідусем стануть. Вони такі гуляння влаштували, ледве відсиділа.
Десь у червні, я відпочивала у батьків, вони в заміському будиночку жили. Чоловік у наші квартирі дитячу робив. Та Валентині Ігорівні байдуже, каже:
– В селі на городі роботи багато, а ти там у місті сидиш. Негайно їдь до нас, хоча б на тиждень. Без тебе – ну ніяк.
А у нас вдома справ теж безліч. Я знову захотіла когось для неї найняти. І їй добре – допомога, і нам би час не забирало. Та вона вперлась рогом – ні!
– Чекай, от ти народиш, зрозумієш, як це мати дитину. Як хочеться частіше її бачити – казала вона.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
У вересні свекруха приїхала до нас в гості. Вперше. Ходила по квартирі й охала. Та все жалілась, що у її сина тут вільного місця немає. Ремонти він тут робить, гроші вкладає, а як щось трапиться, я його вижену і він ні з чим залишиться.
Я вже вродила, знову настала зима. Свята різдвяні. Свекруха нас в гості запрошує. Та я свою мудрість включила: чоловіка відправила до рідні, а сама кажу, дорога важка, дитину не хочу возити так далеко, рано.І ось уже 7 рік так продовжую робити. Він там з друзями своїми бачиться, а як він приїздить назад, я з подружками іду гуляти. Отака у нас різдвяна програма, у кожного своя. Та нам добре так. Лиш Валентина Ігорівна жаліється:
– Що ви за сім’я така? Нічого разом не робите! Внучку не бачила скільки часу, а ви її не привозите!
Я спершу намагалась їй пояснювати, чому ми вирішили так робити, та вона мене геть не слухала.
Коли нашій донечці виповнився рік, до мене зателефонували з роботи, просили вийти з декретної відпустки швидше. Пообіцяли підняти зарплату, та премію виписувати. Я не могла відмовитись, надто заманливо. До того ж сидіти постійно вдома мені було нудно. Я уже хотіла якогось руху в житті.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я з чоловіком порадилась і вийшла на роботу. Поки є змога – потрібно працювати. Про майбутнє дочки зрештою такою потрібно думати.
Свекрусі ми цього не сказали. Менше знає, міцніше спить. Вона і без того знаходила до чого причепитись.
В три рочки дочка пішла в садок поруч з нашим будинком, звичайний, простий.
Ми з чоловіком взяли іпотеку на квартиру й уже її виплатили. Тепер здаємо в оренду, потім буде для дочки.
На моїй роботі почались проблеми,я звільнилась і пішла працювати в офіс поруш з нашим будинком. Половину дня. Зарплата невелика, зате я тепер більше часу донькою проводжу.
Валентина Ігоріна дізналась, що я сиджу вдома, не працюю на колишній роботі, почала обурюватись:
– Ти тепер байдики б’єш. Мій син заробляє, тебе забезпечує. Ти на фітнес і салони гроші тринькаєш. А мені добудувати дачу ніхто не хоче допомогти!
Такі у нас пристрасті вирують. Важко зі свекрухою, та що зробити. Її змінити не вдасться уже ніяк.
Як ви гадаєте, чому жінці не вдається вибудувати хороших стосунків зі свекрухою? Чия це провина?
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Свекруха мене, як невістку, відразу не сприйняла. Затялась, сказала, що навіть на наше весілля не прийде. Слова свого дотримала. В ту суботу, коли ми з чоловіком побрались, вона пішла копати картоплю
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Кращі маски для глибинної підтяжки шкіри обличчя – готуємо у домашніх умовах та тішимось результатам!
Жіноча помста – річ цікава. Чому? Ви тільки почитайте, що моя подруга Танька вчудила!
Короткий психологічний тест, який відкриє Вам очі на власну особистість
Замість пояснень Ігор почув, що дружина подає на розлучення! І це після всього, що між ними було
Пропустила весілля дітей, бо заробляла їм на життя. А вони мені ще й як віддячили
Начальник звільнив стару прибиральницю, а вона сказала йому три слова, які повністю змінили його життя
Я сказала свекрусі, що вона може пожити у мене всього декілька днів, а потім нехай сама вирішує свої проблеми. Я її у гості до себе не запрошувала, а тим паче не дозволяла тут жити. А пані Галина подумала, що я просто так жартую і мій чоловік також посміявся
“Олю, ти така класна!” – із захопленням сказала подруга. “Так, я знаю”, – відповіла впевнено
На вішалці одне-однісіньке висіло її стьобане пальто. Старенька наділа його, взяла вузлик, причинила за собою двері, пішки спустилася на вулицю
Та хіба так можна – проміняти ювілей рідної матері на вечірку з друзями?Я ще за місяць до свята попередила сина з невісткою. А вони сидять у телефонах, голови не підіймають – тільки кивають у відповідь
Все, що вам потрібно знати про відносини з дівчиною, яка довгий час була самотня
10 українських зимових казок, які варто прочитати дітям
10 ознак того, що ваш хлопець і ваші відносини роблять вас нещасною
