Перед тим як піти в армію син зустрів її, худеньку шістнадцятирічну дівчинку. Андрій намагався привернути її увагу, однак Неллі навіть не дивилася в його сторону. Після служби хлопець знову натрапив на дівчину і вирішив, що більше не відпустить її. Спочатку він їздив у її місто. Вони разом гуляли осінніми парками. Навесні Андрій вирішив познайомити Неллі зі своїми батьками.
Він привіз дівчину до себе додому. Спочатку вийшов його усміхнений батько, а за ним сувора мати. Жінка холодно поглянула на дівчину, представилася Іриною Вікторівною і гордо повернулася на кухню. Неллі так і не побачила посмішки на її обличчі того вечора.
Невістка й надалі не могла догодити свекрусі. Вона все робила не так: не так готувала, не так прала, не так прибирала. Навіть онуки не пом’якшили ставлення Ірини Вікторівни. Хоча Неллі була доброю господинею і чудовою матір’ю. Інша невістка не стала б терпіти такого ставлення, але дівчина не відповідала свекрусі злістю на злість. Вона продовжувала називати її мамою.
Дивним було те, що між ними ніколи не було сварок чи непорозумінь. Неллі залишала вранці сина з бабусею і дідусем, а сама йшла на роботу. Повернувшись, вона слухала усі докори свекрухи, після яких навіть погоджувалася разом повечеряти. Її донечка на обідній перерві також заходила до бабусі, бо це було ближче, ніж ходити додому. Бувало, що вона залишалася там ночувати. Ірина Вікторівна любила своїх онуків, але завжди прискіпувався до невістки. Такі стосунки тривали 15 років.
А потім Андрій вирішив, що хоче розлучення. Він зустрів іншу жінку, яка була молодша від нього на десять років. Спочатку вона рік була його коханкою. Зрештою чоловік зізнався дружині, що зраджує. Пройшло ще декілька місяців і він назавжди пішов зі своєї колишньої сім’ї. Потім у нього народилася ще одна донечка. Неллі знала, як свекруха до неї ставиться, тому не пробувала їй жалітися. Та одного разу, коли вона приїхала забрати дітей від Ірини Вікторівни, то вперше за стільки часу побачила у її погляді підтримку та розуміння.
Свекруха стала ініціатором їхньої розмови. Вони відверто поговорили і зі сльозами на очах відкрили свої душі. Ірина Вікторівна була на боці Неллі. Андрій до неї так і не повернувся, але його колишня дружина завжди була почесним гостем у його батьків.
– Мамо, а чому ви полюбили мене лише після розлучення? – якось запитала Неллі.
– Тоді я не розуміла, що ти мені вже стала рідною донькою, – щиро сказала Ірина Вікторівна. – На жаль, все пізнається в порівнянні.
А що ви думаєте про цю життєву історію?
