Ситуація була не з дуже веселих. Світла з’ясувала, що чоловік їй зраджує.
Жінка вирішила його покарати. “Не може це так просто зійти йому з рук” – думала вона.
Світлана вже давно здогадувалась. Помічала, що чоловік щось приховує. На телефон поставив пароль, постійно дивився в нього і посміхався. Казав історії смішні читає. Часто затримувався на роботі, хоча колеги казали, що його вже давно нема в офісі, коли я дзвонила до них.
Було навіть так, що о 9.00 вечора він виходив в магазин, по хліб, а повертався вже після опівночі. Казав, зустрів друзів і затримався. Хліба так і не приніс.
Світлана ніяким чином не показала чоловіку, що знає про його походеньки наліво. Декілька місяців трималась. А на його день народження влаштувала сюрприз.
Чому жінка стільки часу терпіла цього зрадника, коли могла давно розірвати з ним стосунки? А справа була ось в чому. Світлана – жінка непроста. Вона хотіла взяти максимум від цієї ситуації. Їй потрібні були докази зради чоловіка та час аби підшукати собі якесь нове житло.
Спитала чоловіка де ж він збирається святкувати своє день народження.
– На роботі з колегами посиджу, мені достатньо цього святкування – відповідав.
А згодом я знайшла пляшку шампанського з двома бокалами у шафі. Не моїми бокалами. “
Ну гаразд! Побачимо хто кого” – подумала Світлана.
Я вирішила сказати чоловіку, що їду до подруги в гості за місто на декілька днів. Він був не проти. А насправді я поселилась у друзів, недалеко від нашої квартири.
У день його народження я зателефонувала до його батьків, сестри, близьких друзів і покликала до нас додому відсвяткувати. При чому, сказала, що хочу зробити вечірку-сюрприз для коханого. І всі повинні зайти з великим тортом, свічками, кульками. За стандартним правилами, словом. Думаю, весело звучить.
Вітати чоловіка ми пішли зранку усім гуртом. Нас було восьмеро. Я попросила усіх поводитися максимально тихо. Щоб він ні про що не здогадався.
Я відкрила двері. Ми пройшли у спальню. І щелепи відвисли у всіх.У всіх, окрім мене. Гості були вражені від картини, яка перед ними відкрилась: чоловік лежав в обіймах коханки, вирячивши на нас свої великі блакитні очі. Його мамі аж торт з рук впав. Батько почав кричати:”Сором то який! Вставай!”
Ну звісно, я вдавала, що теж у глибокому шоці, почала істерити. Коханка ледве як натягла на себе одяг і намагалась втекти від нашої компанії і ранкового сюрпризу.
Моє его було задоволене. Я покарала чоловіка на всі 100 відсотків.
Як ви гадаєте, Світлана вчинила правильно? Чи їй потрібно було одразу розлучитись з чоловіком і не тягнути?
