Та я не підозрював, що мама здатна так відплатити за наше добро

Життя так склалось, що моя мама потребує особливої уваги та догляду. Я дуже люблю її, тому вирішив, що вимушений допомагати. Спочатку ми декілька тижнів попросили у доглядальниці потурбуватися про маму, але це було дуже дорого, а моя рідна сестра сказала, що не буде давати на це гроші, бо і так має кредит і дочку та й ще море всього, що обтяжує її життя. Так ми з дружиною і вирішили, що мама буде жити в нас.

Минуло 6 місяців з того моменту, як мама жила з нами під постійним наглядом моєї дружини. Було видно вже й позитивні зміни  — права частина тіла працювала значно краще. Звикнувши до спільного побуту з мамою, ми зрозуміли, що мама має бути з нами тепер завжди, адже так ми вбиваємо двох зайців. Наші діти постійно під наглядом і мамі добре, адже у неї тут є все, про що вона сама і мріяти не могла.

Та одна розмова мами й сестри змінила моє життя, адже я не міг навіть припустити, що моя рідна мама на таке здатна.

– Соню, ти не плач, я продам квартиру, а грошей вистачить тобі на все! І на те, аби кредит сплатити та на ще одну квартиру тобі! – сказала мама.

 Я був шокований від почутого і не ніяк не міг зрозуміти, чому до рідних дітей настільки різне ставлення — в сестри було все, чого вона хотіла: іграшки, одяг, батьки завжди дбали про те, аби в неї була хороша освіта, чоловіка мала доброго, весілля їй гусне зробили, і навіть ставлення до тих онуків інше, ніж до моїх дітей!

Мені стало так боляче розуміти, що мама не оцінила мою турботу про неї, не розуміє, що моя дружина витрачає свої сили на неї, а вона…

Важко приймати правду, розуміючи, що про мій добробут мати взагалі не турбувалась — я досягав усього своїми розумом та силами, ми самостійно з дружиною вибудували дім, в якому тепер живе й вона, ми самі заощаджували на машину без кредитів і мінімальної допомоги! А зараз мама мені розповідає про те, що я — чоловік і цим усе сказано. А жінку мою вона не дуже любила, тому я тепер твердо зрозумів, що їй не місце в моєму домі.

          На душі було паскудно. Повірте, надзвичайно важко розуміти, що рідна мама може так ставитись до рідного сина. Я згадував свій важкий шлях і в думках промайнули спогади, що єдиною моєю підтримкою був тато, поки був живий. Тато хотів більше допомогти мені для того, аби я все мав, та мама вирішила інакше і сказала, що доці необхідно відгуляти розкішне весілля, тому всі кошти пішли туди.

Я не можу сказати, що все зробив зараз правильно, але біль на душі такий, що я інакше не можу! Якщо мама хоче віддати все сестрі, то нехай там і живе!

А як би ви вчинили на моєму місці?

Anna
Content Protection by DMCA.com
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector