Тані було тридцять, заміж вона вийшла два роки тому, вони з Юрою не стали звичайною сімейною парою, яка завжди вечеряє вдома. Вони подорожували, відкривали бізнес, закривали бізнес, намагалися працювати у великих містах, ходили в гори і підкорювали якісь траси на велосипедах.
Таню рідко можна було побачити в сукні. Чоловіка це ніяк не бентежило. Вони і познайомилися чи то на горі, чи то на гірській річці, чи то в наметовому таборі в лісі.
Мамі Тані виповнилося шістдесят років, вона нарешті вийшла на пенсію і з чистою совістю готувала пироги і займатися пенсійними бабусиними справами. Вимагала онуків.
Попри дуже активний спосіб життя, відірваними від реальності Таня з Юрою не були. Примудрялися досить успішно заробляти гроші, не надто далеко заходячи у своїх експериментах з веденням бізнесу. Тому що Юра був тямущим програмістом. Сприйнявши це скоріше як черговий челендж, вони подумали, чому б і не народити: їй 30, йому 35.
На святкуванні ювілею вони оголосили мамі Тані, що вона скоро стане бабусею. Марія Вікторівна заплакала, обняла дітей, і почала потихеньку готувати посаг для онука або онучки: купувала пелюшки, в’язала ковдри і пінетки. Спосіб життя Юри з дружиною при цьому не надто змінився, благо, вагітність проходила майже непомітно.
Тільки одного разу вони змушені були пригальмувати, коли на сьомому місяці вагітності Таню не взяли на борт літака в Індію. Юра, до речі, полетів. Засмучена дружина повернулася додому, не розсердившись, втім, на чоловіка, а образившись на авіакомпанію.
Скоро Таня народила хлопчика Ігоря, наймилішого кучерявого ангела з маминими очками і батьковими габаритами. Найбільше носилася навколо новонародженого бабуся Марія Вікторівна. Таня відразу відмовилася годувати грудьми, хотіла найняти няньку, щоб постійно не сидіти вдома, але бабуся сказала: «Через мій труп», – і почала приходити до новоспечених батьків як на роботу: кожен день.
Коли Ігорю було три місяці, друзі запропонували Юрі купити будинок в Таїланді за дуже хорошу ціну, часу на роздуми не було, і вони погодилися. Залишили дитину з бабусею і полетіли оглядати нові володіння в тайський рай.
Юра хотів залишитися там відразу, Таня не хотіла бути без чоловіка вдома, тому попередила маму, що, можливо, вони повернуться через кілька тижнів, тому що везти маленьку дитину небезпечно, а грошей у зв’язку покупкою буде поки мало.
Але вони не повернулися ні через тиждень, ні через місяць. Через рік приїхала засмагла Таня, побула тиждень з дитиною і поїхала назад до чоловіка. Вони справно посилають гроші бабусі, наполегливо рекомендують їй найняти няню і обіцяють забрати Ігоря, коли йому буде років п’ять …
А бабуся справляється … Якою ціною, їй одній відомо, але справляється і без нянечки.
Що ви думаєте про такий вчинок Тані та її чоловіка?
