Василь прийняв пасербицю Юлю, як рідну донечку. Завжди підтримував, давав багато кишенькових грошей й робив дорогі подарунки. Якщо на горизонті майоріла якась проблема – Василь одразу поспішав на допомогу. Але нещодавно чоловікові це набридло.
– Весілля мало відбутися ще у листопаді!
Організація весілля – це справа досить клопітка та затратна. За 10 років спільного життя Вася дуже полюбив Юлю, намагався дати їй все тільки найкраще. Рік тому вона закінчила престижний університет, який звісно що оплачував батько. А про квартиру, витрати на продукти та розваги й годі говорити.
Ще на першому курсі зробив їй подарунок на 18 років – новенька іномарка з салону! Навіщо тіснитися в автобусі зранку, коли можна за декілька хвилин доїхати до університету на пари. Звісно, що про роботу Юля навіть не думала, адже є Василь. Чоловікові здавалося, що вона не знає ціну грошам. Але була єдиною донькою в родині, адже своїх біологічних у нього не було. Тому ось так балував дівчинку.
Інколи Юля проводила час зі своїм біологічним батьком, але його мало цікавила донька. Бувало зустрінуться, годину часу поговорять та попрощаються. А потім декілька місяців навіть не телефонує. Від такого горе-татуся й годі чекати аліментів. Та він навіть подарунки на свята донечці не дарував, вистачало з нього і привітання через телефон.
Декілька місяців тому Юля поділилася радісною новиною – її хлопець зробив пропозицію та зараз молодята готуються до весілля. Хотіли церемонію у розкішному ресторані за містом, покликати майже всіх друзів зі школи та університету, а ще пошити дизайнерську сукню. Та не одну. Загалом дівчина написала список, де було майже 200 людей.
Однак, там не було родичів та друзів зі сторони Василя, хоча він оплачував всі витрати на святкування. Попросив Юлю все-таки зробити йому послугу та запросити хоча б тітку та бабусю!
– Добре, потім, бо я зараз зайнята! – сказала вона та кинула слухавку.
Звісно, що це прохання вона пропустила повз вуха. Ніхто зі сторони Василя не отримав запрошення, хоча до весілля залишалося менше ніж місяць. Однак, найгірше було ще попереду.
Тоді Василь прийшов пошвидше з роботи. Відчиняє двері – а на порозі стоїть біологічний батько Юлі. У його власному будинку! Дівчина вирішила познайомити своїх свекрів тільки з ним, а про Васю навіть не згадувала. Хоча нещодавно телефонувала до нього, коли треба внести оплату за оренду зали. Однак, він вирішив також сісти за стіл та першим промовити тост:
– Я дуже щасливий, що Юля зустріла такого чудового хлопця та скоро стане його дружиною. Але від сьогодні я не буду виконувати роль банкомата. Досить з мене! Якщо ви не бажаєте бачити мою родину на весіллі, то не отримаєте від мене жодної копійки! Адже я бачу, що тут сидить справний батько нареченої, а про мене ніхто б навіть не згадав! Попрошу зараз підняти ваші келихи, випити ковток шампанського та забиратися геть! Це мій будинок та я тут господар!
Юля тоді дуже на нього образилася. Кричала, що він зіпсував родинне свято. Але через декілька днів подобрішала – адже треба грошей на нову сукню. Однак, Василь заблокував її номер телефону та не відчиняє двері. Навіть поміняв замки, щоб така нахабна пасербиця в гості не приходила.
На вашу думку, Василь вчинив правильно?
