Тоді тато прийшов з роботи. Повішав пальто у шафу, ввімкнув телевізор та дивився концерт. А потім спокійно встав та сказав мамі “Ірино, я йду від тебе”. Зібрав всі речі та переїхав геть, до іншої жінки…
Мама дуже схудла. Через верхній одяг можна було порахувати всі її кістки. Останнє, що у той день бачила маленька Аня – як чорна машина від’їжджає з подвір’я. Чомусь саме цей момент вона досі пам’ятає, хоча минуло майже 20 років.
Тоді були лихі 90-ті, про таке поняття, як “депресія” ніхто не чув та не знав. Приходили подруги та намагалися розрадити жінку. Але мама постійно плакала та лежала, немов нежива, на дивані. Не звертала увагу на маленьку донечку, за якою потрібно доглядати. Лікарі казали, що з часом все мине та кололи різні заспокійливі, чи давали пити вітаміни. Постійно дорікали, мовляв, знайшла собі час, щоб страждати!
Ірина перестала їсти, від того різко схудла. Не могла навіть тримати чашку – руки постійно тряслися. Ледь перебирала ногами. Була схожа на якогось зомбі. Через силу говорила, але дуже тихо. Без допомоги рідної бабусі вони б не впоралися.
Колись жінка була такою красивою та життєрадісною. Здавалося, що від її посмішки та лагідного погляду аж на душі тепло ставало! А зараз вона немов згасла. Тоді була весна, травневий вечір п’ятниці. Анюті було 10 років і вона почула всі татові слова, адже гралася у сусідній кімнаті. Пам’ятає, що по телевізору показували якусь веселу програму, де люди сміялися, а мама сиділа на дивані та гірко плакала. Немов все було навпаки.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Дівчинка намагалася розраджувати її, але та постійно лежала на дивані, накривалася ковдрою та плакала. Вже й кликала гуляти, показувала свої малюнки та просто сиділа поруч – нічого не допомагало. Тоді до них переїхала Раїса Петрівна – бабуся, та почала дбати про Аню. Ходила з нею гуляти, готувала обід та прибирала. І просила маму зайвий раз не турбувати, бо вона спить.
А через два роки несподівано на порозі з’явився тато. Відімкнув двері своїм ключем та приклав пальця до вуст – не хотів, щоб щось говорила про візит. Тоді взяв дівчинку за руку та відвів на кухню. Пані Раїси не було вдома, вийшла за продуктами, а мама міцно спала.
– Дивися, бачиш, ось там, під деревом стоїть велика чорна машина?
– Так…
– Це моя. Декілька днів тому купив. Тобі подобається?
Тоді вона відчула якусь відразу до рідного батька. Нещодавно дивилася передачу дослідницьку та почула цікаве слово “пітекантроп”. Чомусь їй тоді здалося, що цей термін чудово характеризує тата. Його хвилювало тільки одне – чи сподобається нова машина? Не запитував нічого про самопочуття мами чи як справи у школі. Удавав, що все добре, немов нікуди не зникав.
Не телефонував на день народження, не запитував про оцінки та навіть не знав, що дівчинка займається у музичній школі. Здавалося, що поруч стоїть якийсь незнайомець. Страх, непорозуміння та злість – все, що Аня відчувала у той момент. А чоловік досі дивився на неї
– Ну чому ти мовчиш? Тобі подобається моя нова машина? Я ж все життя мріяв про таку машину, пам’ятаєш?
Дівчинка мовчала. Тоді батько так скривився, немов цілий лимон проковтнув! Швидко одягнув свою куртку та закрив тихо за собою двері, щоб Ірина не прокинулася. Можливо, що татко зараз повернеться до неї та помахає рукою у вікно? Чи прибіжить до мами, попросить у неї вибачення та вони далі будуть жити разом, як колись? Анюта була готова забути весь цей жах…
Але чоловік навіть не озирався. Відкрив двері, сів у машину та швидко виїхав з подвір’я. Це був день, коли дівчинка бачила його востаннє.
Аня старанно навчалася у школі. Закінчила навчання із золотою медаллю та вступила у престижний університет – буде майбутнім психологом. Згодом, влаштувалася у приватний центр, почала мамі допомагати. Нарешті Ірина знову посміхається. Донька зуміла повернути рідній матері ту життєву силу та наснагу. А бабуся Раїса дивилася на них з небес та була для доньки і онуки ангелом-охоронцем.
Минуло вже 20 років, але досі Анна не може зробити одну річ – забути про той вечір, коли батько пішов геть. Якщо вже чоловік відвернувся від рідної доньки та коханої жінки, то навіщо далі згадувати про нього?
А ви б змогли пробачити батькові? Чи правильно Аня вчинила, коли вирішила викреслити його зі свого життя?
“Не знаю, як розповісти про це дітям, які слова підбирати…” — дружина загиблого Віталія Ковтуновського про втрату чоловіка
Родичі його «поховали», а він, важкопоранений: офіцер розповів про пекельні бої за Херсон
Чому свекруха шкодує, що прогнала геть невістку з квартири
“А телефон твій я викинула, щоб ти за дитиною краще доглядала”, – заявила мені матір
Почав замість дружини готувати і прибирати, а вона ледарює. Усе, подаю на розлучення. Мені це набридло
Я була на заробітках у Німеччині 12 років, а коли повернулась додому, донька припинила вважати мене матір’ю
Ми з чоловіком знайшли дієвий засіб, який допоможе здихатися від “гостей” на дачі
– Я працювати на дві сім’ї не збираюся, подбай про свою сам. І більше до мене не звертайся.- заявив старший брат
16 доказів того, що Швеція – окремий світ з власними правилами
Зять не прийшов до мене на день народження і навіть не привітав
Ніколи не розказуйте це іншим людям, щоб уникнути негараздів
– Віра не пара для Жені. Вона така м’яка інтелігентна, а він грубий, простий. Що вона в ньому знайшла?
Вам не доведеться бігати за тими, кому призначено бути у вашому житті…
Одного разу вона підслухала розмову тітки з подругою. – Куди я її подіну? Варвара мій хрест
— Їй пощастило, що вона не бачить. Бідна дівчинка
17 випадків, коли природа зіткнулася з цивілізацією і показала свою могутність
10 фільмів, настільки захоплюючих, що під них навіть їсти не хочеться
16 людей, які хотіли повторити знамениті фото, але випадково створили новий шедевр
А хороші свекрухи все-таки бувають! Ось реальні історії, які зможуть це довести
