У чоловіка за декілька днів день народження. Я вирішила спекти для нього тортик! Домашній все ж кращий, ніж куплений!
В супермаркеті придбала усі необхідні інгредієнти і пішла готувати. У мене є маленька помічниця, Діанка. Вона любить проводити зі мною час на кухні. Мабуть, майбутній шеф-кухар росте! Весь час запитувала, що за чим кидати і який смак получиться в торта!
Під час процесу готування я зрозуміла, що не купила розпушувач для тіста. Ну нічого! Не біда! Погашу соду оцтом, як робила колись бабця.
Поставила пляшку з оцтом на стіл.
– А можна мені попити водички? – спитала донечка
– Ні, сонечко. Це не вода. Це оцет. Цією рідиною можна отруїтись або обпалити собі гортань.
– Вона отруйна? – здивувалась Діанка.
– Так – відказала я їй, щоб не вона не думала її випити.
Я розмішала тісто і поставила його пектись у духовку. Почала робити крем. Чоловік в цей час лежав на дивані і читав книгу.
Витягла корж і поки він остигав, я пішла до чоловіка в кімнату.
– Що ти там готуєш? – запитав він.
– Твій улюблений шоколадний торт – відповіла я.
– Кохана, а ти мене любиш?
– Звісно. До чого ці запитання?
– Тоді навіщо в торт отруйну рідину влила?
– Яку ще отруйну рідину? – здивувалась я.
– Тобі краще знати. Мені дочка прийшла і по секрету на вушко сказала, щоб я його не їв.
Я розсміялась. Я зрозуміла, що мова йшла про оцет. Розповіла чоловіку. Тепер ми постійно з посмішкою згадуємо цей випадок. Діти ще не такі перли можуть видати!
А які кумедні історії траплялись у вас з дітьми?