Я завжди думала, що у мене хороші, довірливі стосунки зі свекрами. Та як виявилось, це зовсім не так.
Батьки мого чоловіка уже старенькі, вони жили у селі. Проте їм там було дуже важко. Максим приїжджав від них кожного разу і говорив, що їм потрібно допомагати.
Ми з чоловіком жили у моїй трикімнатній квартирі, яку придбали мої батьки. А ще у мене була однокімнатна квартира, яку залишала мені бабця після своєї смерті. Її ми здавали в оренду.
Я запропонувала Максиму поселити батьків туди. Так нам буде простіше, будем поруч біля них і допомагатимемо.
Всі жили добре, усім все підходило.
Та десь через рік, я від знайомих довідалась про те, що у мого Максима є коханка.
– Я радий, що ти дізналась. Я вже не міг більше приховувати і бути з тобою. Марта – моя доля, мені дуже добре з нею.. – сказав мені чоловік.
Було дуже боляче чути такі слова. Я його прогнала. Спільного майбутнього я вже не бачила.
Як виявилось, свекри все знали і словом мені не обмовились. Максим ту свою коханку водив у мою квартиру, туди, де жили батьки! І як він тільки посмів!
Я попросила їх з’їхати з моєї квартири. Не розуміла, чому вони так до мене? Я ж нічого поганого не зробила! Навіть комунальні платила замість них, щоб старі не витрачались! А це от така віддяка. А вони синочка свого прикривали.
Свекри благали, щоб я їх не виганяла, адже їм не має куди податись. Свій дім у селі, як виявилось, вони продали уже давно. Частину грошей залишили собі, а частину віддали Максиму. Він про це мені не розповідав. Мабуть, вже витратив все.
І я тепер не знаю, що мені робити. Це ніби і чужі для мене люди, і вчинили так негарно, але і шкода старих на вулицю виганяти.
Як ви думаєте, що дівчині слід зробити?
