Мій син з невісткою були на заробітках. Хотіли забезпечити краще майбутнє моєму онучкові Матвійку.
Я безмежно любила цього хлопчика. Я виховувала його поки батьки не могли.
Раз в місяць вони відправляли нам гроші на проживання.
І от завтра був день, коли вони мали їх переслати. Я пообіцяла Матвійку, що ми підемо в парк атракціонів. Хотіла порадувати його. Він дуже втішився цій новині.
Ввечері діти подзвонили до мене. Але з невтішними новинами.
– Добрий вечір. Ми грошей сьогодні не переведемо – з зопалу сказала невістка. Вона була безпардонною, довго не церемонилась.
– Чому?- я засмутилась, бо розуміла, що уже пообіцяла дитині розваги.
– Бо ми уже дали гроші моїй мамі. Вона хотіла новий телевізор придбати, їй не вистачало.Вам прийдеться економити трохи. Але ж ви ще пенсію отримуєте. Вам повинно вистачати! – відповіла невістка.
Я була приголомшена. Не повірила своїм вухам. Чи вони думають, що я ті гроші на свої захцянки витрачаю. Усе ж для дитини..
Вирішила заспокоїтись, пішла годувати онука. А пізніше подзвонила до сина, коли він був сам.
– Синку, це як називається? Чому ти їй нічого не скажеш. Мовчиш, як риба.
– Мамо, ну ти зрозумій. Теща кредит уже хотіла брати. Їй ці гроші потрібніші. Ми відмовили її і дали грошей. Це ж яка переплата була б! А ти ще пенсію маєш. Не пропадеш – сказав мені син.
– Як ти можеш таке казати? Ви вже зовсім знахабніли?
– Ну, пробач, не ображайся на нас. Все, не маю, як говорити. Передзвоню пізніше.
Кинув слухавку. Я була в шоці. Знаю, що це ідея точно не сина.Вони постійно віддавали купу грошей моїй свекрусі. І цим командувала його дружина. Вона присіла йому на вуха. Він не міг сказати їй щось всупереч. Вона одразу клювати його почала, як курка. Я вже неодноразово виговорювалась сину про невістку і її поведінку. Та він ніяк не реагував на це.
Найбільше мене дивувало те, що вони зовсім не думали про власного сина. Нехай на мене їм байдуже, але дитина цього не розуміє!
Ну нічого! Я свого онука порадую хай там що! Зранку пішла до сусідки, позичила у неї грошей і повела Матвійка у парк атракціонів. Посмішка не сходила з обличчя хлопчика. Давно таким щасливим його не бачила.
Як ви гадаєте, як мама повинна реагувати на таку ситуацію? Як мав повестись син?
