З труднощами, але Валентині Петрівні вдалося видати свою дочку заміж. Вона не була надто вродливою, тому до 25 років кавалерів у неї не було.
– Можливо, ти б запросила до нас в гості свого сина? – пропонувала вона черговій подрузі, яка ввічливо їй відмовляла.
Проте доля усміхнулася дівчині. До них на роботу влаштувався тихий і скромний програміст, який почав залицятися до Олени. Між ними зав’язалися стосунки, які тривали довгий проміжок часу.
Валентина Петрівна звикла до Дениса.
– Зовсім у нього немає амбіцій. Хіба може така людина чогось досягти у житті? – думала вона.
Спочатку матір переймалася з цього приводу, але куди діватися? Іншого вибору у неї було. Теща напоумила зятя освідчитися її доньці. Так Олена з Денисом і побралися. Після весілля молодята переїхали до Валентини Петрівни, яка з радістю їх прийняла.
Чоловік отримав хорошу посаду у перспективній компанії, тому його зарплатні вистачало, щоб забезпечувати сім’ю. Його дружина навіть перевелася на половину ставки, щоб мати більше часу на домашні обов’язки.
Тим часом Валентина Петрівна вийшла на пенсію, але з роботи не пішла. Вона торгувала на ринку, щоб мати додатковий дохід. Тим паче це заняття їй приносило задоволення. Та й в будинку завжди були свіжі продукти. Їй доводилося прокидатися рано вранці, але свіжа форель вартувала цього.
Все було добре доти, доки Денис не потрапив під скорочення. Через зміну керівництва зменшилася кількість робочих місць. На жаль, чоловік виявився непотрібним. Першим ділом це відбилося на сімейному бюджеті. Олена не спішила повертатися на повноцінний робочий день, тому Денис одразу взявся за активні пошуки нового місця праці.
Свекруха взялася допомагати молодим, які опинилися в скрутному становищі. Вона почала додатково підробляти прибиральницею на ринку. Так тривало пів року.
Денис за цей час так і не зміг ніде влаштуватися. У нього регулярно були співбесіди, але жодна з них не закінчилася успіхом. То він не підходив, то його щось не влаштовувало. Чоловік пояснював, що не готовий погоджуватися на менше, ніж у нього було раніше.
Теща тягла родину на собі. Вона перекривала усі витрати. Завдяки тому, що жінка працювала, не покладаючи рук, усі були нагодовані й нагодовані. Однак її дедалі більше дратував зять, який відхиляв хороші пропозиції по роботі.
– Мені здається, що він просто розлінився. Якщо немає чим перебирати, то навіщо крутити носом?
Валентина Петрівна більше не сподівається на те, що Денис найближчим часом піде працювати. А навіщо йому напружуватися, якщо він комфортно влаштувався. Цілими днями сидить вдома, а холодильник завжди повний і рахунки оплачені. Хіба не мрія?
Жінка не знає, як їй вчинити в цій ситуації. Вона продовжує зранку до ночі заробляти гроші, щоб прогодувати всю сім’ю.
А що б ви могли їй порадити? Як пояснити зятеві, що теща не може вічно працювати за трьох?
