Багато людей схиляється до того, що жіночої дружби не існує. Претендентом на підтвердження цього факту є ситуація, яка сталась зі мною та моєю подругою нещодавно. Ми спілкувались ще зі школи, я була впевнена, що вона не зможе так зі мною вчинити!
Ми завжди підтримували одна одну, тому і тепер, коли вона подзвонила мені посеред ночі, я взяла слухавку. Чому їй дзвонити о 4 ранку? Там обов’язково має бути щось важливе. Так і сталось. Річ у тому, що Тетяна, моя подруга, має хвору стареньку матір. Уночі їй стало гірше, тому Таня терміново їде до неї, а мене просить доглянути її дитину та собаку. Звісно, я погодилась. Як не виручити подругу?
Швидко зібралась, викликала таксі, і вже за пів години була у Тані вдома. Отож, опинившись там, я першим ділом вигуляла собаку, а потім зібрала доньку в садочок. Звісно, не виспалась, але по-іншому не могло і бути.
З роботи довелось відпроситись раніше: садочок працює тільки до обіду. Забрала дитину і неочікувано для себе зрозуміла, що не встигла ні поснідати, ні пообідати за тією біганиною. Поїхала у магазин, купила все, щоб нагодувати і себе, і дитину. Та прийшовши додому, згадала, що маю ще вигуляти собаку. Тож перед тим, як стати за плиту, ще понамотувала кола довкола будинку.
Яким був мій подив, коли прийшовши додому я помітила, що Тетяна вже сидить на кухні та з насолодою поїдає продукти, призначені для мого прийому їжі. вона подякувала мені і ніби натякнула на вихід. Мовляв, я втомилась бідкатися з матір’ю, хочу побути одна та обдумати план дій.
Правду кажучи, мене це дуже засмутило. Вона навіть не запропонувала мені обід! Для кого я пів магазину скупила? Ніби я була зобов’язана цілий день витратити на її дочку з собакою…
Пролетіло вже багато часу, але мені досить образливо. Невже я достойна такого ставлення?.. Невже я не могла розпізнати підступну подругу раніше?.. А з іншого боку, можливо, вона справді хотіла побути одна, а я занадто близько це сприйняла? Сподіваюсь, що так і є.
Що думаєте з цього приводу? Чи справедливо ображатись на Тетяну?
