Хочу розповісти цікаву історію про те, як ми вберегли подругу від розлучення.
Тоді була п’ятниця, вечір. Я зі своїм чоловіком Андрієм планували гарно відпочити після робочого тижня. Ми замовили з кафе їжу та хотіли переглянути цікавий фільм, як раптом у двері хтось постукав. Гостей ми не чекали.
На порозі стояла моя подруга Маринка. Вона гірко плакала, туш розтерлася по обличчі. Треба терміново її заспокоїти. Налила склянку холодної води, дала заспокійливі ліки та накрила теплим пледом. Не час для допитів, нехай вона спершу прийду до тями.
Виявилася звичайна побутова сварка. Я знала, що у Марини свій норовливий та запальний характер, тому не здивувалася, коли дівчина сказала, що завтра напише заяву на розлучення.
– Сказала, що без нього прекрасно житиму. Без нього і так краще. – скаржиться дівчина.
Я зрозуміла, що перегляд фільму скасовується. Ну не могла я прогнати подругу за двері. Вирішила зібрати нашу групу підтримки. Зателефонувала до Тетяни, Олени. Вони з радістю погодилася приїхати та купити спеціальне заспокійливе – вино. А ще солодощі. Чоловік зрозумів, що скоро відбуватиметься на кухні, тому вирішив піти на футбол з друзями.
Подруги приїхали швидко. І якраз суші привезли. Весь вечір Марина гірко плакала, витирала сльози серветками, а ми їй у відповідь співчутливо кивали. Нехай спершу виговориться. За годину у смітнику вже валялися 3 порожні пляшки. Тоді я згадала, що у Андрія був хороший коньяк, який колись йому друзі подарували. Ми почали дегустацію. Подарунок сподобався всім.
– Та він тебе взагалі не гідний. – говорила Таня.
– Правильно, кидай його. – підтримувала Олена.
– Ой, дівчатка, що б я без вас робила! – радісно посміхнулася Марина.
Нам було весело. О першій ночі ввімкнули сумну музику.
– Ой, а ця пісня мені нагадує колишнього. – почала плакати Тетянка.
Ми вирішили помститися її Оресту, з яким вона нещодавно розійшлася. Почали телефонувати та обзивати, навіть погрожували. Він заблокував наші номери. А потім Олена згадала про своє шкільне кохання:
– Ну і що, що це було в 8 класі? Я маю його номер досі.
Тоді перепало декілька лайливих слів також Михайлові, з яким колись за партою сиділа Оленка. Здається, що чоловік навіть не зрозумів, що трапилося та кинув слухавку.
Ми замовчали.
– Знаєш, Маринко, а твій хлопець не такий вже і поганий. Треба вибачитися! – сказала Таня.
Я вже не пам’ятаю, хто саме телефонував до нього, але пригадую, як ми нахвалювали Марину – як вона красива, розумна, гарна господиня, чудово готує і взагалі просто справжнє чудо.
– Кохана, я не розумію, що відбувається. Ти де? Я за тобою скоро приїду. – казав Олег у слухавку.
А далі все, немов у тумані. Прокинулася на ранок. Голова просто тріщала, а ще я дуже хотіла пити. Однак, побачила у коридорі чужі кросівки, а на кухні хтось ходив. Дівчата вчора приїхали всі на підборах, тим паче, що це кросівки 40 розміру. Невже злодії пробралися до квартири? Я взяла вазу з полиці та легенько відкрила двері до кімнати.
Біля плити стояв Олег, хлопець Маринки:
– О, привіт. А я вам каву міцну тут готую. Ви вчора були якісь дуже дивні. Ще й на ногах ледь трималися, тому я вирішив тут залишитися. Приїхав десь під ранок до вас.
– Ого, дякую – ніяково відповідаю.
Пішла до кімнати будити інших дівчат. Ми так і заснули в домашньому одязі, навіть у піжами не переодягалися та не змивали макіяж.
Разом поснідали. Правда, ніхто не підіймав очі на Олега, адже було соромно після вчорашнього дзвінка. Потім Маринка зібралася та поїхала з Олегом додому, а я з Тетянкою та Оленою провели їх поглядом з балкону.
– Ох, ну і нічка у нас була цікава. – казала Таня.
– Зате ми помирили ту парочку закоханих.- радісно посміхалася Олена.
– Ну що я можу сказати? Подруги завжди приходять на допомогу вчасно! – відповіла я.
Тому нехай кожен чоловік не забуває, що коли він образить свою дівчину, то потім матиме справу з її подругами!
А ви погоджуєтеся з такими словами?
