Лише через 35 років я зрозуміла, що помилилася, коли погодилася прийняти дітей чоловіка від першого шлюбу і зайнятися їхнім вихованням.
Рідна мати віддала старшого сина в спеціалізовану школу для розумово відсталих. А все тому, що він мав проблеми з пам’яттю, які виникли внаслідок перенесеної хвороби у семирічному віці.
Звичайно, що жінка не була проти того, що ми заберемо сина до себе. Вона тільки раділа, що позбулася зайвого тягаря. На той момент у неї ще була 5-річна дочка.
Після всиновлення хлопчика, я приділяла багато часу його розвитку та вихованню. Адже для нього потрібен був спеціальний підхід. Вийти на повноцінну роботу я не могла, тому займалася шиттям одягу вдома. Тим часом чоловік забезпечував нашу сім’ю і зранку до ночі пропадав на роботі.
Загалом у нас було непогане матеріальне становище. З рідною матір’ю син практично не спілкувався, а все тому, що вона не проявляла ініціативи. Натомість ми регулярно їздили в гості до молодшої дочки і привозили їй гостинці.
Даринка росла без нагляду та контролю мами, тому не дивно, що її цікавили погані компанії. Згодом вона перебралася жити до нас, мовляв, у нас рівень життя вищий.
Після закінчення школи дівчинка не змогла вступити в університет на бюджет, тому ми оплатили їй навчання.
Увесь цей час я намагалася зробити все можливе, щоб мої діти росли в злагоді і мали все необхідне.
Все ж я завжди відчувала, що Дарина не любила мене. Вона ставилася до мене неприязно. Натомість чоловік тільки пишався тим, що займається своїми дітьми і не кинув їх напризволяще. Хоча по-суті вся заслуга була моєю….
З часом я зрозуміла, що даремно не наважилася на народження власних дітей…
Після свого 18-річчя Дарина пішла з дому. Вона почала жити зі своїм кавалером. На телефонні дзвінки дівчина не відповідала і саме не телефонувала. Підтримувала лише секретний зв’язок з братом.
Згодом ми з чоловіком відкрили власний бізнес. Син завжди нам допомагав, тому він був законним спадкоємцем. Через три роки хлопець привів в дім наречену. Вони швидко одружилися. Я схвалювала його вибір, адже Аня припала мені до душі. Невістка була доброю і мала гарну роботу в банку.
Одного разу ми дізналися від сина, що в Дарини є труднощі в житті. Вона живе вже з третім кавалером і заробляє на життя, торгуючи взуттям.
Мені стало шкода дівчину, тому я запропонувала їй вакансію менеджера у нашій фірмі.
Дарина рік протрималася на роботі, а потім у неї з’явився багатий залицяльник, з яким вона втекла.
Поведінка сина також змінилася. Він більше не був задоволений ні зарплатнею, ні умовами праці. Це все наслідки впливу дружини та тещі, які переконували його в тому, що наш бізнес нічого не вартий. Зрештою, він просто пішов геть.
До цього всього я зіткнулася з подружньою зрадою. Мій чоловік знайшов собі коханку.
Потім я дізналася, що увесь цей час Дарина таємно спілкувалася зі своїм батьком. Вона налаштовувала його проти мене і намагалася підкупити дорогими подарунками. Потім дівчина хотіла, щоб чоловік розлучився зі мною і забрав бізнес. Не знаю, чим би це закінчилося, адже все трималося на мені. Проте через кризу ми збанкрутіли і продали те, що ще функціонувало.
Тож ми з чоловіком залишилися без роботи. Протягом наступних трьох місяців я розбиралася з боргами та іншими незакритими справами, в той час, як він няньчив дітей сина.
Всім було байдуже на моє самопочуття. У мене не було ні сил, ні здоров’я, щоб самостійно справлятися зі всіма труднощами. Я розуміла, що нікому не потрібна.
Доля Дарини також не була легкою. На її коханого подали в суд, а для того, щоб виправдати чоловіка довелося віддати всі гроші. Цю інформацію ми дізналися з новин, адже дочка не підтримувала з нами зв’язок.
Ми з чоловіком вирішили придбати на заощаджені гроші ділянку і побудувати там будинок. Оскільки тепер в дідуся не було часу на онука, то й син від нас відвернувся. Мовляв, користі з нас ніякої, а за фінансовою допомогою ми можемо до нього навіть не звертатися.
Невістка з сином, дізнавшись про наші плани, хотіли, щоб ми їм виділили окрему кімнату в домі. Ми відмовили і сказали, що це буде гостьова, де вони за бажанням зможуть залишатися на ніч. Такий розклад їх не влаштовував, тому невістка заявила, що вони свою дачу побудують.
Син займається будівництвом, а ми сидимо з онуками. Проте стосунки між нами зіпсувалися. Він перетворився на скупого та ледачого хлопця, який тільки й шукав причини для сварок. Сил всіма силами пробував налаштувати батька проти мене. Мені здається, що це всі через вплив дружини.
Тепер я шкодую про свої минулі рішення. Мені не вийшло повністю пробачити зраду чоловіка і у нас немає спільних дітей, які б були містком взаєморозуміння.
Зараз я самотня стара жінка, яка виростила чужих невдячних дітей. Онуки також піддаються під вплив дорослих і не визнають мене.
Хочу порадити усім жінкам не хапатися за розлучених чоловіків з дітьми, адже нічим хорошим це не закінчиться.
А що ви думаєте про ситуацію, яка склалася в жінки?
